Серце людини потребує постійної уваги

Серед хвороб, які найбільше дошкуляють українцям, лідирують, за інформацією МОЗ України, серцево-судинні. Про чинники,  що призводять до цих  захворювань,  як їм запобігти, розповідає  головний позаштатний кардіолог області, головний лікар Чернігівського обласного кардіологічного диспансеру Ігор БАТОГ.

– Проблема, про яку йдеться, знайома багатьом нашим громадянам, – говорить Ігор Петрович. – Адже, згідно з офіційною статистикою, від серцево-судинних хвороб щороку помирає майже півмільйона людей. Це більше, аніж від раку, туберкульозу й СНІДу, разом узятих. Загалом  близько 620 тисяч мешканців області мають ті чи інші проблеми з серцем. На жаль, їхня кількість не лише не зменшується, а навпаки, зростає. Тому зі 100 померлих 75 особам вкоротили віку саме серцево-судинні хвороби.

- Які саме  захворювання серця найбільше дошкуляють нашим жителям?
– Найчастіше серцево-судинні проблеми пов’язані з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та аритмією. Наприклад, близько 25 відсотків інсультів розвиваються на тлі такого порушення ритму серця, як миготлива аритмія, тому, звісно, запобігання аритмії має дуже велике значення. Утім, будь-які збої в його роботі можуть з часом мати вельми сумні наслідки.

- Статистика, наведена Вами, вражає. Невже українці такі байдужі до  власного здоров’я?

– Однозначно на це запитання не відповісти. Чинників, які провокують виникнення серцево-судинних захворювань, дуже багато. Наприклад, гіпертонічна хвороба, яка, за висновками експертів ВООЗ, чи не найчастіше провокує  інсульт,  інфаркт. А тих, хто її має, у нас в області понад 250 тисяч. Левова частка з них рано чи пізно починає страждати від ішемічної хвороби серця. Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском  знають про наявність захворювання 68% сільських і 80% міських мешканців, але лікуються відповідно 38 та 48%. Отже, ситуація щодо контролю артеріальної гіпертензії  незадовільна як у сільській популяції, так і в міській, проте в сільській місцевості вона вкрай несприятлива.

За своїм здоров’ям слід стежити. Щоденно. Загалом більшість із нас абияк ставляться до свого здоров’я, в тому числі й серця.

Розумію, що це не завжди легко робити, але потрібно. Наприклад, щоб виявити аритмію, треба не лише робити регулярно кардіограму, а й проходити холтерівське обстеження шляхом добового моніторингу ритму серця.

До речі, останнім часом побільшало безсимптомніх інфарктів, коли люди, що їх перенесли, й не здогадуються про це. А це може призвести будь-якої миті до фатального фіналу. Щоб цього не сталося, слід за найменшої підозри, звертатися до лікаря-кардіолога. Так наприклад, в нашому кардіологічному диспансері консультативний прийом здійснюють 4  кардіологи, 8 надають допомогу в стаціонарних відділеннях.

У закладі для сучасної діагностики використовуються можливості відділення ультразвукової та функціональної діагностики, клініко-діагностичної лабораторії: ехокардіоскопія, ультразвукові дослідження органів черевної порожнини, щитоподібної залози, судин, добовий моніторинг артеріального тиску та холтерівське моніторування ЕКГ, обстеження ЕКГ під навантаженням, дослідження згортувальної системи крові, маркерів ушкодження серцевого м’язу, тромбозу судин.

 

- Одним із найпоширеніших серцево-судинних захворювань є інфаркт міокарда. З чим це, Ігор Петровичу, пов’язано?  

– Часто ішемічна хвороба серця перебігає безсимптомно. Звісно, людина помічає певні збої, наприклад, під час роботи на городі чи навіть пришвидшеної ходи. Її не завжди виявляють за звичайних умов. Одним із найсучасніших та високоточних методів діагностики атеросклерозу судин серця є коронарографія, за допомогою якої виявляються звуження коронарних судин, що і є причиною нападів серцевого болю та розвитку інфаркту.

На базі   кардіодиспансеру з серпня 2015 року працює сучасна агіографічна лабораторія. За цей час проведено близько 300 ендоваскулярних втручань 250 пацієнтам, третині з них встановлені стенти, при потребі встановлюються кардіостимулятори. Позитивним в роботі даної лабораторії є відсутність летальності при проведенні цих малоінвазивних операцій.

 

Останнім часом інфаркт «помолодшав»: якщо раніше вважалося, що це хвороба 50-60-літніх, то сьогодні випадки інфаркту трапляються й у тих, кому 30-35. Слід пам’ятати, що 50-60% випадків інфарктів трапляється при стресах, інших нервово-психічних та фізичних перенавантаженнях.

- Хто є потенційною жертвою інфаркту міокарда?

– Якщо ви зловживаєте алкоголем, курите, мало рухаєтеся, віддаючи перевагу відпочинку на канапі, то можете бути впевненими: ви в групі ризику. До групи ризику входять і ті, хто має підвищений рівень холестерину; гіпертоніки; у кого серед родичів – люди, які страждали від серцево-судинних захворювань і підвищеного тиску. Дуже ризикують отримати інфаркт і ті, хто має надмірну масу тіла, переступив 40-45-річний життєвий рубіж.

Вагомим фактором, що призводить до розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда, є порушення обміну глюкози та цукровий діабет. З метою ранньої діагностики цукрового діабету рекомендується щорічне визначення рівня глюкози у крові. Основними заходами профілактики розвитку цукрового діабету є здорове харчування, підтримка достатнього рівня фізичної активності та нормальної маси тіла. У випадку виявлення порушень рівня глюкози крові при проведенні диспансерного обстеження потрібно звернутись до лікаря, який надасть Вам рекомендації щодо подальших обстежень та лікування.

Більшість факторів ризику залежать від стилю життя. Корекція факторів ризику важлива в усіх вікових категоріях, починаючи з дитинства до глибокої старості.

- Як зберегти людині своє серце якомога довше здоровим? Що потрібно робити, щоб він працював безвідмовно? Принаймні, до сивих скронь…

– Часто доводиться чути, що в усіх бідах і проблемах, пов’язаних зі станом здоров’я пересічних громадян України, винна вітчизняна медицина, мовляв, реформують її вже два десятиліття, а змін на краще як не було, так і немає. Згоден, що українська медична галузь перебуває  не  в кращому стані. Але слід пам’ятати, що значною мірою наше здоров’я  – в наших руках: за висновками ВООЗ його стан на 50% зумовлений способом життя.

- А в більшості українців він не надто здоровий…

– Інколи складається враження, що багато наших громадян проводять над собою експерименти, вивчаючи можливості людського організму. Маю насамперед на увазі тих, хто безмірно курить, зловживає оковитою. А як ми харчуємося? Багато вуглеводів, насичених жирів тваринного походження (м’ясо, сало, жирні молочні продукти) і рослинного походження (пальмова, кокосова олія), солі. Якщо ви уважно приглянетеся на вулиці, в транспорті до людей, що вас оточують, то помітите, що значна їх частина страждає від ожиріння.

Але разом з тим маємо споживати багато овочів, фруктів, які насичені вітамінами,  здатні запобігати різним серцево-судинним захворюванням. Для серцевого м’яза дуже корисні мікроелементи, особливо калій, магній і кальцій. Вони регулюють серцевий ритм, знижують тиск та виводять з організму «поганий» холестерин і надмірну рідину. Тому до раціону мають входити натуральні продукти (овочі, фрукти або сухофрукти, цільні злаки, бобові, горіхи, яйця, нежирні і несолодкі молочні та кисломолочні продукти, м’ясо та морська риба, картопля в лушпинах). Необхідно збільшити споживання ненасичених жирів рослинного походження (оливкова олія, помірна кількість соняшникової і кукурудзяної олій).

Скоротити споживання солі менше 5 г на добу (одна чайна ложка). Слід звернути увагу на те, що 70-80% солі надходить з технологічно обробленими продуктами (хлібом, м’ясними продуктами, сиром, консервами тощо). Сіль слід заміняти спеціями і зеленню.

Потрібно також контролювати рівень холестерину та цукру в крові. А ще – відмовитися від так званих стимуляторів – продуктів, що негативно впливають на центральну нервову систему й серце. Наприклад, кави, міцного чаю, гострих приправ. Корисно розріджувати кров, бо коли вона гусне, то їй важко донести корисні речовини до клітин серця. Тому я радив би пити напої, багаті вітаміном С: настої шипшини, журавлинний морс, їсти ківі та часник.

Людям, яким виповнилося 30 і більше, я порадив би хоча б раз на місяць вимірювати артеріальний тиск. Навіть якщо ви й не відчуваєте ніяких симптомів гіпертонії, все одно придбайте апарат для вимірювання тиску. Тоді гіпертонія не застане вас зненацька, бо чимало людей, маючи підвищений тиск, і не здогадуються про це. А потім дивуються, ставши жертвою інсульту чи інфаркту. Особливо настороженим щодо тиску слід бути тим, чиї батьки, інші близькі та рідні потерпали від гіпертонії, бо хвороба ця в багатьох випадках є спадковою.

Слід якомога більше рухатися. Коли людина рухається, судини розширюються й серце викидає в кров’яне русло  більше крові. Отримуючи помірні фізичні навантаження, ви тренуєте серцевий та інші м’язи,  поліпшуєте роботу внутрішніх органів. Особливо корисне плавання.

Не потрібно забувати дороги до лікаря. Особливо тоді, коли відчуваєте, що з серцем не все гаразд. У лікарні чи поліклініці вас обстежать і призначать, за потреби, лікування, дадуть слушні поради, прислуховуючись до яких, можна запобігти багатьом проблемам зі здоров’ям.

Тому дуже важливо дотримуватись засад здорового стилю життя в кожній сім’ї – це буде мати позитивний вплив на здоров’я дітей, дорослих і людей старшого віку. Ви зможете оздоровити як себе, так і близьких Вам людей!

Турбуйтесь про здоров’я та будьте здорові!

 

Comments are closed.