Archive for Артеріальна гіпертензія

ЯК ПРАВИЛЬНО ВИМІРЮВАТИ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК?

Вибір тонометру

Вимірювання артеріального тиску проводиться за допомогою спеціального приладу – сфігмоманометру, який називають тонометром.  Враховуючи значне поширення артеріальної гіпертензії, майже в кожній сім’ї виникає необхідність придбання  тонометру.

Існує декілька  моделей тонометрів.

1Лікарі здебільшого користуються тонометрами (сфігмоманометрами), які носять назву «механічних» або «ручних».   Прилад складається зі сфігмоманометру, за допомогою якого проводиться «стискання» плечової артерії та реєстрація рівня артеріального тиску і фонендоскопу, який використовують для визначення тонів пульсації артерії (так званих тонів Короткова).

Деякі моделі тонометрів, які використовує переважно середній медичний персонал, мають фонендоскоп, під’єднаний до манжетки. Такими тонометрами можна також користуватись для самостійного вимірювання артеріального тиску.

tonometr

 

 

 

 

 

Для вимірювання артеріального тиску в домашніх умовах, особливо, при самостійному вимірюванні, можна користуватись сучасними електронними моделями (автоматичними або напівавтоматичними), які за точністю не відрізняються від традиційних механічних. Величина артеріального тиску у таких приладах фіксується на дисплеї. Крім того, залежно від моделі, ці прилади мають додаткові функції – вимірювання частоти серцевих скорочень, збереження результатів вимірювання у пам’яті, друк їх на папері тощо.

Автоматичні прилади для вимірювання артеріального тиску відрізняються від напівавтоматичних відсутністю «груші» для нагнітання повітря. Повітря нагнітається автоматично після натискання кнопки  «Старт».

У випадку використання Вами автоматичних або напівавтоматичних тонометрів не забувайте вчасно замінювати батарейки або елементи живлення – при низькому заряді батареї Ви ризикуєте отримати неправильні виміри.

Якщо у Вас є порушення ритму – миготлива аритмія, екстрасистолія – Вам бажано не користуватись автоматичними або напівавтоматичними приладами, які можуть показати неправильні результати. Особам з порушенням ритму зазвичай вимірюють артеріальний тиск  аускультативним методом за допомогою механічного (ручного) тонометру.

Вибираючи тонометр, важливо звернути увагу на розміри манжети:

–      манжета має охоплювати не менше ніж 80 % окружності плеча і покривати 2/3 його довжини;

–      використання занадто вузької або короткої манжети веде до завищення показників артеріального тиску, занадто широкої – до їх заниження;

–       стандартна манжета (12-13 см у ширину та 35 см у довжину) використовується у осіб з нормальними та худими руками;

–      у осіб з мускулистими або товстими руками повинна застосовуватись манжета 42 см у довжину, у дітей віком до п’яти років – 12 см у довжину.

Методика вимірювання артеріального тиску

Вимірювання артеріального тиску повинно проводитися у спокійному стані після 5-хвилинного відпочинку у теплому зручному приміщенні. В приміщенні повинно бути тихо – електронні прилади реагують на сторонні звуки, і результат вимірювання може бути неправильним. Тому при використанні електронного тонометру рекомендується виключити радіо, телевізор та утриматись від розмов.

 

 

  • Вимірювання артеріального тиску краще здійснювати в сидячому положенні на стільці (спина опирається на спинку стільця), ноги повинні бути розслабленими, схрещувати ноги не рекомендується. Руку необхідно повністю розслабити, зігнути в ліктьовому суглобі, зручно розташувавши її на столі, і тримати нерухомо до кінця вимірювання. При необхідності артеріальний тиск можна вимірювати у положенні стоячи або лежачи.
  • Манжету розміщують посередині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець. Руку потрібно звільнити від одягу. Якщо Ви закотили рукав, то він не повинен стискати плече та передавлювати судини.
  • Вимірювання слід проводити не менше двох разів з інтервалом 2-3 хв. При розходженні результатів більше, ніж на 5 мм рт.ст., необхідно зробити повторні виміри через декілька хвилин.  Артеріальний тиск на правій та лівій руці може відрізнятись на 5-10 мм рт.ст., це не є патологією, а залежить лише від анатомії судин у Вашому тілі.
  • Артеріальний тиск  рекомендовано  вимірювати не раніше ніж через  30 хвилин після споживання їжі, міцного чаю, кави, куріння.
  • Зазвичай лікарі рекомендують вимірювати артеріальний тиск для контролю перебігу  артеріальної гіпертензії  та визначення ефективності призначеного лікування. В обох випадках рекомендується проводити вимірювання при дотриманні стандартних умов: приблизно в один і той же час – наприклад, вранці та ввечері, у випадку призначення ліків – до їх прийому, в одному положенні, на тій же руці. Крім того, у випадку наявності у Вас артеріальної гіпертензії  лікар порекомендує Вам контролювати артеріальний тиск при погіршенні самопочуття – виникненні головного болю, запаморочення, слабкості, неприємного відчуття в серці, серцебиття тощо. Результати вимірювань вносьте в щоденник самоконтролю (зразок наведено в «Інформаційному листі для пацієнта з артеріальною гіпертензією»). Приносьте щоденник самоконтролю на прийом до лікаря – це дасть йому змогу оцінити ефективність призначеної терапії і, при необхідності, провести корекцію.

 

Дотримання наведених рекомендацій дозволить уникнути хибних результатів при вимірюванні артеріального тиску і невиправданих дій.

Будьте уважними до себе і своїх близьких!

 

Артеріальна гіпертензія

   Артеріальна гіпертензія (АГ) — хронічне захворювання, при якому головною діагностичною ознакою (симптомом) є стійке підвищення тиску у артеріальних судинах великого кола кровообігу. Підвищення артеріального тиску примушує серце працювати з більшим навантаженням через підвищений загальний периферичний судинний опір для забезпечення нормальної циркуляції крові у кровоносних судинах великого кола кровообігу. Для вимірювання артеріального тиску використовують два показники: систолічного та діастолічного тиску (як прийнято казати: “верхнього” та нижнього”), залежно від того, стискається серцевий м’яз між ударами (систола) чи розслабляється (діастола). Нормальний кров’яний тиск у стані спокою знаходиться в межах 100–139 мм рт.ст. систолічного тиску (верхнє значення) і 60-89 мм рт.ст. діастолічного тиску (нижнє значення). Високий кров’яний тиск наявний, якщо він постійно перебуває на рівні 140/90  мм рт.ст. або вище. Підвищуватись може як систолічний с діастолічним тиском, так і окремо систолічний або діастолічний, що також є ознакою гіпертензії. АГ класифікується як первинна (ессенціальна) артеріальна гіпертензія або вторинна артеріальна гіпертензія. Вторинна АГ також називається симптоматична артеріальна гіпертензія, чим підкреслюється її вторинність по відношенню до інших захворювань та станів. Наприклад, вторинна (симптоматична) АГ супроводжує ураження паренхіми нирок (ренопаренхімна АГ), ниркових артерій (реноваскулярна АГ), деякі гормонпродукуючі пухлини (Феохромоцитома), інші порушення гормонального балансу (хвороба Іценка-Кушинга, синдром Іценка-Кушинга, первинний гіперальдостеронізм). Приблизно 90-95% випадків АГ відносяться до категорії «первинної артеріальної гіпертензії», що означає високий кров’яний тиск без очевидної основної медичної причини. Інші захворювання, що впливають на нирки, артерії, серце або ендокринну систему, викликають 5-10% випадків АГ (вторинна артеріальна гіпертензія).

АГ є одним із основних факторів ризику інсульту, інфаркту міокарда (серцевих нападів), серцевої недостатності, аневризми артерій (наприклад, аневризми аорти), захворювання периферичних артерій і є частою причиною хронічного захворювання нирок. Навіть помірне підвищення артеріального тиску пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. Зміни режиму харчування (зменшення споживання повареної солі) та способу життя (відмова від паління, зниження маси тіла, дозовані фізичні навантаження, напр. щоденна хотьба по 30-40 хв.) можуть поліпшити контроль артеріального тиску і знизити ризик ускладнень для здоров’я. Тим не менш, медикаментозне лікування часто буває необхідним для людей, для яких зміна способу життя є неефективною або недостатньою.

      Увага! В жодному разі не можна займатись самолікуванням серцево-судинних захворювань, так як це може призвести до значного погіршання стану хворого та навіть викликати життєво небезпечні ускладнення. Лікування повинне проводитись лише за призначенням лікаря!

       Як правильно виміряти АТ?

photo_24863 [800x600]

Вимірювання АТ має здійснюватися у спокої, після 5-хвилинного відпочинку. Після їжі,  споживання міцного чаю, кави, куріння вимірювати АТ бажано  лише через 30 хвилин.

Перед вимірюванням тиску необхідно посидіти у теплому зручному приміщенні, максимально розслабитися.

Найбільш розповсюдженим методом вимірювання АТ є аускультативний з накладанням манжети на плече та використанням спеціальних приладів – тонометра та фонендоскопа. Важливо, щоб розміри манжети відповідали розміру руки. Для пацієнтів з надмірною вагою існують спеціальні манжети більшої ширини і довжини. Манжету накладають на плече так, щоб її нижній край був на 2-3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину.

Вимірювання АТ краще здійснювати в сидячому положенні. Руку необхідно повністю розслабити і тримати нерухомо до кінця виміру, зручно розташувавши її на рівні серця. Повітря у манжету нагнітається грушею до тих пір, поки показання тонометра не перевищать рівень зникнення пульсу на 30 мм рт.ст. Тони прослуховують за допомогою стетоскопа. При випусканні повітря момент появи тонів відповідає систолічному АТ, а повне зникнення тонів при подальшому вислуховуванні – діастолічному АТ. Рекомендується вимірювати АТ на обох руках. Повторні виміри проводяться через 1-2 хвилини. Оцінюються середні значення АТ,  найбільш наближені до фактичного АТ. Усі показання слід занотовувати у щоденник, що дасть змогу адекватно оцінити ефективність терапії. На сьогодні існують інші методи реєстрації АТ, зокрема електронними напівавтоматичними тонометрами, що відрізняються зручністю вимірювання.

На базі Чернгівіського обласного кардіологічного диспансеру працює “Школа гіпертоніків”, де щотижня проводяться лекції для хворих на артеріальну гіпертензію.