Archive for Цікаво знати

10 порад для спекотного літа

1. Ізоляція приміщення. На самому початку експерименту необхідно закрити всі вікна і двері. Провітрювати приміщення потрібно рано вранці або пізно ввечері або вночі.

2. Приміщення не повинно поглинати сонячні промені. Перший варіант вирішення проблеми – жалюзі. Закриті білі пластини будуть служити не тільки елементом дизайну, але і відіб’ють більшу частину сонячних променів. Наступна опція – алюмінієва плівка. Вона хоч і не така естетична, як жалюзі, але більш ефективна проти прямих сонячних променів. Третій варіант – білі лляні штори. Вони непогано впишуться у будь-який інтер’єр і захистять приміщення від прямих сонячних променів.

3. Зняти всі килими. Вони не тільки служать джерелами пилу, але і акумулюють і затримують тепло в приміщенні. Також без них можна насолодитися приємною прохолодою стелі.

4. Приміщення повинно бути зволожено. Цілюща волога знизить температуру на 2-3 градуси, а за відчуттями і зовсім на 4-5. Звичайно, не варто перебільшувати, адже в “тропічному” приміщенні за літо неодмінно з’явиться грибок. Головне – знати міру.

5. Радикальний підхід включає розвішування в приміщенні мокрих рушників або простирадл. Процедуру варто повторювати кожні півгодини. Також можна раз в півгодини полоскати штори. Це нелегко, але бажана прохолода компенсує ваші зусилля.

6. Гаряче повітря піднімається нагору, тож якщо ви вирішите полежати на підлозі – «виграєте» ще кілька градусів. Більш того, можна навіть спати на підлозі – просто покладіть матрац і насолоджуйтеся прохолодою. Звичайно, доведеться трохи пожертвувати комфортом, але хіба можна виспатися у спеку?

7. Наповніть ванну холодною водою і відкрийте двері в квартиру. Поруч з приміщенням температура опуститься ще на 2-3 градуси.

8. Заморозьте пляшки з водою і виставте в приміщенні. Таким чином, в кімнаті знизиться температура на всі ті ж 2-3 градуса. Важливо, що холодильник при охолодженні води витратить більше енергії, ніж потім “забере” пляшка. Таким чином, нагріється місце, де він стоїть.
Щоб тепло не розходилося по всій квартирі, його необхідно ізолювати. Таким чином можна уявити, що місце проживання холодильника – тропіки, зате кімнати з пляшками – полюса, а мешканці житла – полярники. Дітям така концепція дуже сподобається.

9. Якщо у вас загальне опалення, має сенс обмотати фольгою батареї, щоб вони не передавали дорогоцінний холод вгору і вниз по стояку. Звичайно, якщо у ваших сусідів не працюють кондиціонери – тоді будемо використовувати батареї ще одним джерелом прохолоди.

10. На форумах багато хто радить перед тим, як йти спати, покласти в ліжко крижані пляшки, а потім їх прибрати. Лягати в приємну прохолодну постіль стане справжнім святом після спекотного літнього дня.

Використання цих 10 порад перетворить вашу квартиру на справжній оазис спекотним літом, а бажання скоріше дістатися додому стане сильним, як ніколи.

a-wprxsgz3c

Як уберегтися від літньої спеки.

12295

  • Якомога менше перебувати на сонці, особливо в найбільш “активну фазу” – з 11:00 до 16:00. Якщо є можливість, краще заходити до прохолодних приміщень, вмикати кондиціонер.

“Навіть кілька годин в охолодженому приміщенні допоможуть вашому тілу адаптуватися до спеки на вулиці”, – зазначили в прес-службі.

  • На час перебування на вулиці наносити сонцезахисний крем- бажано з SPF не менше 30 і позначкою “широкий спектр” або “захист UVA / UVB”.
  • Для поїздки до водойм краще обирати світлий одяг з довгим рукавом, капелюх і сонцезахисні окуляри. Саме там, за словами ЦОЗ, обгоріти найлегше.
  • Краще утриматися від відвідування солярію.
  • Бажанопити багато води - часто і маленькими порціями. Від алкоголю, напоїв з кофеїном і великою кількістю цукру у ЦГЗ радять утриматися - через це організм буде ще більше втрачати воду. Холодні напої можуть викликати судоми шлунка.
  • Гаряча і жирна їжатакож не корисна – вона створює додаткове теплове навантаження для організму.
  • Найкращий спосіб охолонути – прохолодний душ або ванна.
  • Фізичні вправи на сонці кращепочинати робити поступово, збільшуючи темп. Якщо ви відчуваєте слабкість, потрібно відійти в тінь або прохолодне місце.
  • Дітей і домашніх тварин не можна залишатив припаркованому автомобілі, навіть з відчиненими вікнами.
  • Домашнім улюбленцям також потрібно регулярно давати водуі стежити за тим, щоб вона була прохолодною.

За матеріалами прес-служба Центру громадського здоров’я.1501763335_2017_08_03_001-1

Міфи та правда про здачу крові

МІФ

ПРАВДА

Під час здачі крові можна заразитися різними хворобами.

 

Здача крові безпечна для донора – всі донорські пункти забезпечені одноразовим, стерильним обладнанням та індивідуальними системами. Шприци та голки розкривають тільки в присутності донора. Після використання вони знищуються. Навпаки, потенційний донор може перевірити стан свого здоров’я та наявність інфекційних хвороб.
Донорство – це боляче.

 

Донація – це проста та безболісна процедура. Для того щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, досить вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктьової області.
Здача крові та її компонентів – це довга та виснажлива процедура. Здача цільної крові займає не більше 15 хвилин, здача компонентів крові (плазми, тромбоцитів) триває дещо довше, від 30 хвилин, але не більше півтори години. Перед забором крові донору дається декілька хвилин для підготовки (випити чаю, з’їсти печиво), а після здачі – він, при гарному самопочутті, залишається в закладі на 10 хв. та отримує доплату на харчування. Також донор отримує довідку форми № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», яка надає два вихідних дні.
12-2«У мене розповсюджена група крові, моя кров не потрібна».

 

Саме така кров найпотрібніша! Якщо вона так поширена серед здорових, то вона так само поширена і серед хворих. Кров всіх груп – і розповсюджених, і рідкісних – потрібна постійно.
Донорство шкідливе, так як регулярні кроводачі змушують організм виробляти кров в більшому обсязі, що, в кінцевому підсумку, шкідливо для здоров’я та викликає залежність від кроводач.

 

Донорство не шкодить здоров‘ю, а навпаки покращує стан організму.

Завдяки йому нормалізується кровообіг, відбувається профілактика серцево-судинних захворювань, покращується робота імунної системи та відбувається загальне омолодження організму. Регулярні кроводачі не змушують організм «виробляти більше крові», а привчають його швидше відновлюватися після крововтрати.

Я готовий здати кров, але в екстремальному випадку – якщо станеться теракт, авіакатастрофа тощо. Це важливіше, ніж здавати кров в звичайному режимі, тим самим буде врятовано більше людей.

 

Для хворих людей кожна втрачена хвилина – екстремальний випадок.

  • Будь-якої хвилини і в будь-якому місці може статися нещасний випадок з втратою крові у постраждалих.
  • Здача крові та її компонентів займає деякий час, а кров може знадобитися негайно.
  • Необхідно, щоб донорство було регулярним, а не екстреним – тільки так можна забезпечити постійний запас компонентів крові, в т.ч. для постраждалих в надзвичайних ситуаціях.
  • Кров потрібна хворим і постраждалим цілий рік. Тому дуже важливим є регулярне донорство, що дозволяє забезпечити нормальний рівень запасів донорської крові та її компонентів постійно.

Всесвітній день донора – 14 червня

Den-donora14 червня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно відзначається ,  який у 2019 році проходитиме під гаслом «Безпечна кров для всіх».

Донор! Яке це добре та гуманне слово! У перекладі з латинської «donare» воно означає «дарувати». У випадку з донорами крові подарунком часто є життя іншій людині.

Щомиті в усьому світі у людей різного віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Кожен третій житель Землі протягом свого існування хоча б раз потребує переливання крові. Донорська кров – це цінний ресурс, як при плановому лікуванні, так і при наданні невідкладної допомоги. Переливання крові та її компонентів дозволяє щорічно рятувати мільйони людей, допомагає подовжувати та поліпшувати якість життя пацієнтів з важкими захворюваннями. Гемотрансфузія необхідна при проведенні складних медичних та хірургічних процедур. Вона має життєво важливе значення при лікуванні поранених в умовах надзвичайних ситуацій будь-якого типу (природні катастрофи, аварії, збройні конфлікти, тощо) та відіграє найважливішу роль при наданні акушерської та перинатальної допомоги.

Донорська кров, яка так необхідна для порятунку важкохворих або травмованих пацієнтів, для належного лікування жінок, у яких вагітність або пологи ускладнилися розвитком кровотеч, дітей з важкими формами анемії, пацієнтів із захворюваннями крові та кісткового мозку, імунодефіцитними станами, а також пацієнтів яким проводяться складні медичні та хірургічні втручання буде безпечна тільки в одному випадку: якщо кров перестануть здавати випадкові люди заради заробітку.

Належні та надійні запаси безпечної крові можуть бути забезпечені на стійкій основі регулярного, добровільного, безоплатного донорства крові. Кров, яку здають без винагороди, вважається більш безпечною, тому що безоплатний донор, усвідомлено і не заради грошей йде на порятунок чиїхось життів, значить не стане приховувати свої хвороби (при наявності), які можуть привести до зараження реципієнта при донації. Донорство – велика відповідальність! Лише справжні помічники професійних медиків здають кров добровільно, безкорисливо, регулярно, а не від випадку до випадку. У такому разі немає ризику внести хворому разом з компонентами крові небезпечну інфекцію. До речі, нерідко постійними донорами стають саме медичні працівники. Вони, як ніхто інший, розуміють цінність донорської крові та пов’язані з переливанням чужої крові ризики.

Багато людей з недовірою ставляться до донорства, боячись завдати шкоди власному здоров’ю. Однак, на сьогоднішній день, донорство крові є абсолютно нешкідливою та безпечною процедурою. Для здорової людини воно навіть корисне. В організмі донора підвищується рівень пристосувальних реакцій, стимулюється кровотворення та зміцнюється робота імунної системи, відбувається розвантаження органів, що беруть участь в утилізації клітин крові. Тривалість життя донорів в середньому на п’ять років довша в порівнянні з іншими людьми. Крім того, регулярне донорство є профілактикою проти таких захворювань, як атеросклероз, хвороби печінки та підшлункової залози,  тромбофлебіт, серцево-судинні захворювання,  патології шлунково-кишкового тракту та органів травлення, ішемічна хвороба серця.  До того ж ще один істотний бонус – діагностика організму перед здачею донорської крові проводиться безкоштовно.

Донором може бути будь-яка здорова людина у віці від 18 до 60 років, яка дала згоду здати кров або плазму та не має медичних чи соціальних протипоказань. Чоловіки можуть жертвувати свою кров на благі справи до п’яти разів на рік, а жінки – до чотирьох разів на рік. В організмі людини міститься в середньому близько 5 літрів крові, тобто 7% від ваги тіла. Абсолютно нешкідливою та безпечною разовою дозою донації для здоров’я донора є 450 мл, причому він втрачає переважно рідку частину крові – плазму, яка відновлюється протягом 18-20 годин. Після здачі крові у донора зберігається хороше самопочуття, апетит, нормальна працездатність.

Кров – це найцінніше з того, що людина може дати іншій людині. Це дар життя. Бути безоплатним донором – своєрідна форма солідарності: громадянської, християнської, людської. Це престижно, гідно і означає, що ти здорова людина, яка має активну громадянську позицію та бажає зробити світ трішечки кращим!

 

Міфи та правда про здачу крові

Всесві́тній день боротьби́ з тютюнопалі́нням – 31 травня

тютЯк тютюн загрожує здоров’ю легень

 Одними з головних органів в людському організмі є легені, роль яких для здоров’я та благополуччя людини переоцінити дуже важко. Вони забезпечують організм киснем, який дає нам енергію та виводять вуглекислий газ, який є побічним продуктом або відходами роботи організму.

Крім своєї основної функції – газообміну між атмосферою та кров’ю – легені виконують в організмі людини ряд інших важливих функцій: служать для амортизації серця, оберігаючи його від ударів; захищають організм від респіраторних інфекцій (слиз бронхів містить глікопротеїни (муцин, лактоферрин, лізоцим, лактопероксидазу) з антимікробною дією та імуноглобулін-А); служать резервуаром крові в організмі (обсяг крові в легенях складає близько 9 % від загального обсягу); виконують функцію терморегуляції за рахунок випаровування води з поверхні альвеол в повітря; забезпечують повітряним потоком для створення звуків голосу тощо.

На даний час далеко не кожна людина може похвалитися здоровими органами дихання, адже небезпека для здоров’я легенів таїться буквально на кожному кроці. Життєдіяльність організму людини має прямий взаємозв’язок з киснем. Легені здатні отримувати даний газ безпосередньо з повітря, причому це єдиний орган, який може впоратися з таким завданням

Здоров’я організму людини зазнає суттєвого «удару» від навколишнього нас середовища, надмірно загазованого та забрудненого шкідливими речовинами. З’єднання хімічних елементів мають здатність проникати не тільки у верхні дихальні шляхи, але і в трахею, бронхи та легені.

Тютюновий дим є вкрай небезпечною формою забруднення повітря: у ньому міститься більше 7 000 хімічних речовин, з яких 69 речовин входить до числа відомих канцерогенів. Яким би непомітним та позбавленим запаху не був тютюновий дим, він може затримуватися в повітрі протягом майже п’яти годин, піддаючи присутніх ризику розвитку раку легенів, хронічних респіраторних захворювань та зниження легеневої функції. Тютюнова хімія шкодить всім органам без винятку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я споживання тютюну пов’язане з виникненням не менше ніж 25 захворювань. Тютюнопаління вважається найголовнішою причиною смертності у світі.

Тютюновий дим має серйозні наслідки для здоров’я легенів як курців, так і некурящих людей в усьому світі. Під його впливом людина піддається цілому «букету небезпечних захворювань», серед яких найбільш розповсюдженими є бронхіальна астма, алергія, болі в суглобах та бронхіт. За даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я куріння є причиною розвитку хронічної обструктивної хвороби легень у 86-90% випадків та захворювання на рак легенів у 80-85% випадків. Це означає, що, відмовившись від куріння, ви знижуєте ризик розвитку цих хвороб до мінімуму.

Список захворювань, характерних для курців зі стажем, не обмежується хворобами легень. У цьому списку також злоякісні пухлини горла, порожнини рота, гортані, статевих органів, шкіри, сечового міхура; серцево-судинні захворювання – від хронічної гіпертонії до гострого інфаркту; широкий спектр патологій шкіри – від псоріазу до лейкоплакії та раннього старіння; порушення травного тракту; руйнування зубів та ясен; підвищення ризику захворювання на цукровий діабет тощо. Але захворювання легенів в цьому ряду виділяють особливо, бо ризик розвитку відповідних хвороб – бронхіту, обструктивної хвороби легень та раку – вкрай високий. Це «фірмові» захворювання курців, яких можна було б уникнути, якби курящі вчасно одумувалися. Крім того, слід зазначити, що ці захворювання легенів або невиліковні зовсім, або піддаються тільки контролю та незначній нейтралізації симптомів.

При розвитку хронічної обструктивної хвороби легень внаслідок дії тютюнового диму дихальна система пригнічується відразу декількома способами. По-перше, куріння провокує хронічне запалення дихальних шляхів, просвіти в яких поступово звужуються, збільшується обсяг виділення слизу. Людина починає дихати важче та кашляти. Спочатку кашель триває недовго, але потім наростає та посилюється і з часом стає постійним. Так розвивається хронічний бронхіт. «Кашель курця» звучить сухо і надривно, попутно утворюється багато мокроти, слизу. Хронічний бронхіт не піддається лікуванню: якщо людина продовжує палити, кашель буде мучити її, незважаючи ні на що. Все, що можна зробити в даному випадку – це послабити симптоми та біль у горлі. По-друге, куріння стає причиною процесу розвитку емфіземи легенів. Деструктивний вплив на дихальні шляхи призводить до пошкодження альвеол, які збільшуються в розмірах, руйнуються та зливаються в одну порожнину. Так втрачається еластичність легенів, можливість виконувати свої функції. Крім того, при розвитку обструктивної хвороби легень відбувається порушення газообміну, легенева гіпертензія, розвивається «легеневе серце» – гіпертрофія правого шлуночка серця внаслідок первинного захворювання бронхолегеневого апарату або легеневої артерії, що супроводжується гіпертензією в системі малого кола кровообігу.

Рак легенів на даний момент є найпоширенішою формою раку в світі. Для нього характерна висока летальність і головною причиною розвитку цієї злоякісної пухлини по праву вважається куріння. Найбільш висока ймовірність розвитку раку легенів у курців зі стажем, які продовжують палити після постановки діагнозу.

Якщо людина кидає курити, ризик розвитку раку легенів у неї починає зменшується з кожним днем, прожитим без сигарет. Вірогідність захворіти на рак легенів у людини, яка курила не тривалий час та кинула, не набагато перевищує аналогічну ймовірність у того, хто ніколи не курив. Також останнім часом вчені оприлюднили безліч тривожних результатів досліджень, згідно з якими пасивне куріння є серйозним фактором ризику розвитку раку легенів.

Пасивне куріння найсильніше впливає на здоров’я дітей, адже частота їх дихання вище, а організм тільки розвивається. У дітей немає природних механізмів захисту від нікотину та отрут, що виникають при споживанні тютюну, тому отруйні речовини довше залишаються в дитячому організмі. Діти найбільш беззахисні перед тютюновим димом. Малюк ще не вміє сам відійти від курця або вийти з накуреної кімнати, тому залишається під найсильнішим та тривалим впливом хімікатів.

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, нерідко спостерігається уповільнення зростання та функціонального розвитку легенів. Дітям молодшого віку, вплив вторинного тютюнового диму несе загрозу у вигляді виникнення та загострення астми, пневмонії та бронхіту, а також частих інфекцій нижніх дихальних шляхів. Згідно з оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, від інфекцій нижніх дихальних шляхів, викликаних пасивним курінням, в світі помирає 165 000 дітей, які не досягли 5 років. Ті, хто доживають до дорослого віку, продовжують відчувати вплив вторинного тютюнового диму на своє здоров’я, оскільки часті інфекції нижніх дихальних шляхів в ранньому дитинстві значно підвищують ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень у дорослому віці.

Щоб уникнути вищеописаних захворювань та інших ускладнень, пов’язаних з дихальною системою, потрібно зробити не так вже й багато: не починати палити. А якщо ви вже курите, негайно кидайте, так як ризик захворіти для людей, які відмовляються від куріння, після припинення дії нікотину і смол на організм людини поступово знижується. Тут не варто забувати, що робота легенів поліпшується не тільки при відмові від звичайних сигарет, але і при відмові від всіх інших курильних тютюнових виробів, включаючи кальян та сигарили.

10 травня – Всесвітній день меланоми

Мелано́ма (лат. melanoma, melanoma malignum від др.-греч. μέλας — «чорный» + -ομα «пухлина»), злоякісне новоутворення, яке розвивається з меланоцитів — пігментних клетин, які продукують меланіниПереважно локалізується в шкірі, рідше - сітківці ока, слизових оболонках (порожнина рота, піхва, пряма кишка). Одна з найбільш небезпечних злоякісних пухлин людини, часто рецидивуюча і метастазуюча лімфогенним і гематогенним шляхом майже в усі органи. Особливістю є слабка реакція організму або її відсутність, через що меланома найчастіше стрімко прогресує.

І важливо, щоб людина, при виявленні у себе на тілі перших небезпечних ознак, якомога раніше звернулася за консультацією до фахівця, бо від цього залежить прогноз лікування та одужання.

День меланоми в Україні – це щорічна акція, під час якої відбуваються безкоштовні огляди населення на предмет виявлення меланоми – однієї з найнебезпечніших злоякісних пухлин.

Рівень смертності від меланоми в Україні досяг небезпечної межі і становить 95% смертельних випадків зі 100% хворих з цим діагнозом. Причиною зростання смертності є пізня діагностика в результаті зволікання зі зверненням до фахівців.

І важливо, щоб людина, при виявленні у себе на тілі перших небезпечних ознак, якомога раніше звернулася за консультацією до фахівця, бо від цього залежить прогноз лікування та одужання.

 

Існує спеціальний алгоритм первинної самодіагностики родимок АКОРД, для своєчасного виявлення небезпечних ознак, в якому кожна літера має своє значення:

  • А – асиметрія (коли умовна вісь ділить родимку на дві нерівні половинки);
  • К – край (коли він стає нерівним, рваним, з зазубринками);
  • О – окрас (поява змін в кольорі, вкраплень темнішого або світлішого забарвлення);
  • Р – розмір (збільшення родимки в ширину або в висоту);
  • Д – динаміка (поява кірочок, тріщинок, кровоточивості, випадіння волосків).

Безымянный

 

 

 

 

 

 

Якщо при самостійному огляді ви виявили, хоча б, одну із ознак АКОРДу, потрібно негайно звернутися до досвідченого лікаря-дерматолога або дерматоонколога за консультацією.

 

Не слід боятися родимок, більшість із них не становлять небезпеки. Однак правил відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я своїх близьких ніхто не відміняв. З метою зниження ризику захворювання меланомою та раком шкіри, необхідно дотримуватися наступних правил:

  • самостійно оглядати родимки на початку та наприкінці літа;
  • починати засмагати слід вже ранньою весною, щоб шкіра поступово підготувалася до літнього сонця;
  • не перебувати на сонці з 11 до 16 годин дня, а засмагати – до 10 ранку або після 16 дня;
  • уникати травмування шкіри, особливо – травм родимок;
    не допускати сонячних опіків, зокрема в дитячому віці. Дітям також не рекомендується відпочинок в жарких країнах (Єгипет, Туреччина, Туніс, Іспанія, Куба, тощо);
  • для немовлят та маленьких дітей кращий захист – не перебувати на сонці. Якщо це неможливо (так як батьки навіть з маленькими дітьми часто проводять відпустку на пляжі), необхідно обмежити перебування дітей на вулиці тільки годинами найменш активного сонця – вранці та ввечері;
  • перебуваючи під сонячними променями обов’язково треба носити майки та панамки;
  • влітку носити світлий одяг з льону або бавовни, тому що ці натуральні тканини добре пропускають повітря, а білий колір відбиває сонячні промені;
  • не заклеювати родимки пластиром, це створює термічний ефект;
  • використовувати сонцезахисні засоби з факторами захисту вище 30, які захищають від впливу УФ-A і УФ-B променів і стійкі до впливу води, особливо дітям та людям зі світлою шкірою. Для захисту очей ідеально підходять якісні сонцезахисні окуляри;
  • відмовитися або обмежити відвідування солярію.

Найбільший орган людського тіла – шкіра схильна до появи будь-якого роду новоутворень. Серед них можуть бути звичні родимки, невуси, доброякісні утворення або небезпечні злоякісні пухлини. Будь-яка зміна на шкірі несе потенційну загрозу.

big_0Melanoma 07 big_0Melanoma 09 big_0Melanoma 10 big_0Melanoma 11 big_0Melanoma 35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підозрілі родимки регулярно фотографуйте, щоб було легше помітити зміни в них.

При неможливості уберегти родимку від травм, а також при найменших змінах існуючих утворень або появі   нових – не відкладайте візит до лікаря!

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

70256821Що за хвороба туберкульоз?

Туберкульоз є інфекційним захворюванням, яке викликається специфічної бактерією. Це захворювання здатне вражати будь-який орган організму людини, але найчастіше цей мікроорганізм робить свій згубний вплив на легені людини.

У 19 столітті туберкульоз часто був причиною смерті людей. В даний час спалаху захворювання на туберкульоз легенів зв’язуються з підвищенням числа ВІЛ-інфікованих людей, у яких виникнення туберкульозу зв’язується з ускладненнями, що виникають в процесі перебігу ВІЛ-інфекції.

Крім хворих на ВІЛ в групу з підвищеним ризиком входять також медпрацівники, люди, які мають похилий вік, люди без певного місця проживання (бомжів), а також люди, у яких виявлені захворювання знижують рівень імунітету організму.

Розвиток туберкульозу можна розділити на чотири стадії. Первинний туберкульоз і перші ознаки туберкульозу легенів можуть виникнути у дорослих, які раніше не контактували з носіями збудника захворювання. Зазвичай в місці проникнення інфекційного збудника виникає запальна реакція, перебіг якої відбувається без появи будь-яких значущих симптомів. Інфекцію дозволяє виявити на цій стадії рентгенограма органів грудної клітини.

При латентному протіканні туберкульозу мікобактерії здатні існувати безсимптомно на периферії вогнища зараження і виявлятися тільки в результаті зниження імунітету людини.

Вторинний туберкульоз спостерігається у людей, які раніше були раніше інфіковані цим збудником. Іноді бактерії викликають інфікування можуть проникати в повітровідвідні шляху. Викликаючи при цьому пневмонію, бактерії здатні поширюватися з током крові потрапляючи в селезінку, печінку, м’які оболонки мозку, кістки скелета. При проникненні збудника туберкульозу крім легких в інші органи людини носить назву міліарний туберкульоз, органи уражені інфекцією заповнюються просяного зерна.

Такий формі захворювання характерна яскраво виражена симптоматика, прогресування якої відбувається протягом декількох місяців.

У той час, як загальні показники захворюваності на туберкульоз в усьому світі поступово знижуються, в деяких країнах вони продовжують рости. Наша країна – одна зі світових країн-лідерів по туберкульозу, зокрема з множинною лікарською стійкістю, яка не піддається лікуванню деякими найбільш ефективними протитуберкульозними препаратами.

Чернігівська область залишається регіоном з високим рівнем поширення туберкульозу серед областей України. Саме тому, питання протидії епідемії захворювання є пріоритетним напрямком у сфері охорони здоров’я та соціального розвитку Чернігівщини та визначені як стратегічно важливі.

Епідемічна ситуація в області із захворюваності на туберкульоз залишається напруженою, проте протягом 2018 року вона дещо (на 2,3%) знизилась, в порівнянні з минулим роком та становить 73,7 на 100 тис. населення (по Україні – 62,3 на 100 тис.). У 2018 році зареєстровано 582 нових випадків туберкульозу, у 160 хворих встановлено хіміорезистентну форму захворювання. 80% захворілих – це соціально незахищені верстви населення. Відмічається зростання на 14,4% захворюваності на туберкульоз  серед дитячого населення області віком від 0 до 17 років (11,1 на 100 тис. дитячого населення  проти  9,7  у 2017 році, Україна 2018 рік – 10,4). Більшість випадків захворювання серед дітей, близько 75%, виявлені за результатами туберкулінодіагностики, 20% – при флюорографічному обстеженні та 5% – при зверненні за медичною допомогою. Померло від туберкульозу 79 людей, 85% з яких – особи працездатного віку.

Через низьку доступність послуг з виявлення та лікування туберкульозу серед сільського населення, захворюваність на туберкульоз жителів сіл області перевищує рівень захворюваності містян.

Зараження туберкульозом людини в основному відбувається повітряно-крапельним (з частинками мокротиння, слини хворого при кашлі, чханні) та контактно-побутовим (при використанні заражених мікобактеріями туберкульозу предметів побуту) шляхами. Для інфікування людині досить вдихнути лише незначну кількість таких бактерій. Сприяють розвитку хвороби незбалансоване харчування та ослаблений імунітет. Перші ознаки розвитку туберкульозу у людини: прогресуюча та безпричинна втрата ваги, слабкість, апатія, підвищення температури тіла, кашель з виділенням мокроти.

Біля однієї чверті населення світу мають латентний туберкульоз, при якому люди інфіковані бактеріями туберкульозу, але (поки ще) не захворіли цією хворобою і не можуть її передавати. Ризик того, що люди, інфіковані туберкульозними бактеріями, протягом свого життя захворіють на туберкульоз, становить 5-15%. Однак люди з ослабленою імунною системою, наприклад з ВІЛ-інфекцією, недостатністю харчування, діабетом і деякими хронічними захворюваннями та люди, що мають шкідливі звички більш схильні до захворювання. Вживання тютюну значно підвищує ризик захворювання на туберкульоз та смерті від нього (7,9% випадків захворювання на туберкульоз у світі пов’язане з курінням).

Коли у людини розвивається активна форма туберкульозу, хвороба  тривалий час може мати прихований перебіг, в наслідок чого захворівший не звертається своєчасно за медичною допомогою та передає бактерії іншим людям (за рік, людина хвора на туберкульоз, може інфікувати до 10-15 інших людей, з якими контактує). У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в організм людини, починає розмножуватися в легенях або інших органах – нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах. Через деякий час захворівший починає відчувати нездужання – кашель, лихоманку, слабкість, рясне потовиділення вночі, безпричинну втрату ваги тощо. Кровохаркання, задишка, біль в грудній клітці – більш пізні симптоми. Поява двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.

Забезпечення раннього виявлення випадків захворювань сприяє попередженню інфікування мікобактеріями туберкульозу серед здорового населення.

Туберкульоз можна лікувати та виліковувати. Ефективне лікування призводить до припинення подальшого поширення випадків захворювання та попередження інфікування здорового населення мультирезистентним туберкульозом. Висока ефективність лікування забезпечується безперервним прийомом хворими протитуберкульозних препаратів та здійсненням контролю з боку медпрацівників за систематичним прийомом, як в умовах стаціонару, так і на амбулаторному етапі. Без такого спостереження та підтримки можуть виникати складнощі в дотриманні медичних приписів щодо лікування і хвороба може поширюватися далі.

При своєчасному виявленні захворювання, належному забезпеченні та відповідальному прийомі ліків переважна більшість випадків туберкульозу завершується одужанням. При лікуванні туберкульозу, найважливіше, щоб людина приймала ліки строго за суворою схемою, призначеною лікарем. Якщо зменшувати дозу, пропускати прийом або переривати лікування, відчувши полегшення, мікобактерії адаптуються до антибіотиків та перестають на них реагувати. Такі фатальні помилки призводять, трохи пізніше, до повернення хвороби у ще більш важкій формі – туберкульозу  з множинною лікарською стійкістю, який не піддається стандартному шестимісячному лікуванню протитуберкульозними препаратами першої лінії і на лікування якого потрібно використовувати більш токсичні та дорогі препарати, а саме лікування  може йти до двох або більше років. Показники лікування туберкульозу найнижчі в тих країнах, де присутній мультирезистентний туберкульоз. Виліковується від цієї форми хвороби лише 39% хворих.

Для боротьби з лікарсько-стійким туберкульозом необхідно:

  • доводити до кінця лікування первинних пацієнтів з туберкульозом;
  • забезпечувати належний інфекційний контроль в лікувальних установах;
  • забезпечувати належне використання рекомендованих препаратів другої лінії.

Успішність боротьби з епідемією, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу залежить від особистої позиції окремої людини. Кожен повинен  розпочинати з себе, зі свого способу життя, щорічно проходити флюорографічне обстеження, намагатися вживати корисну та збалансовану їжу, займатися фізичною культурою та спортом, відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правил особистої гігієни тощо. І найважливіше: при перших же ознаках захворювання негайно звертатися за допомогою до медиків, щоб своєчасно розпочати лікування та не допустити подальшого поширення небезпечної недуги.

Причини туберкульозу легенів

Головними причинами розвитку захворювання легеневої системи і туберкульозу слід вважати такі фактори, як:

  • погані умови життєдіяльності в соціальному та екологічному плані;
  • неповноцінний раціон, незбалансоване харчування;
  • алкогольна залежність, куріння і наркоманія, які провокують форсоване збільшення імунітету;
  • стресові ситуації.

Найбільш легко і швидко можна заразитися туберкульозом від хворої людини. При цьому він повинен розмовляючи, в процесі чхання або кашлю, поширювати поруч з собою значне число паличок Коха. Рідше інфікування організму відзначається в рамках вживання в якості їжі молочних продуктів, які були зроблені хворими на туберкульоз тваринами. Імовірність того, що сформується туберкульоз легенів, ідентифікується за двома головними факторами. Перший з них – це контакт з людиною з відкритою формою захворювання, другий – збільшена ступінь сприйнятливості організму до інфекційних уражень.

Чинники, що знижують специфічний імунітет та сприяють розвитку захворювання при контакті з інфекційним агентом:

  • тютюнопаління, як фактор розвитку захворювань бронхолегеневої системи, що послаблює місцевий імунітет;
  • непомірний прийом алкогольних напоїв;
  • всі види наркоманії;
  • схильність до хвороб дихальної системи через наявність аномалій будови, частих захворювань в анамнезі, наявності хронічних запальних процесів в органах дихання;
  • хронічні захворювання і вогнища запалення в інших органах та тканинах;
  • цукровий діабет, ендокринні захворювання;
  • незбалансоване харчування, недостатність вітамінів поживних речовин;
  • невротичні порушення, депресивні стани, низька стресостійкість;
  • період вагітності;
  • несприятливі соціально-побутові умови.

 

Симптоми, які можуть сигналізувати про розвиток хвороби і які не варто ігнорувати:

  • підвищена стомлюваність, слабкість, особливо виражена в ранкові години, зниження працездатності, поганий сон, втрата апетиту;
  • безпричинна втрата ваги;
  • тривале підвищення температури тіла (37,5-38°С), частіше ввечері або в нічний час, сильне потовиділення та озноб вночі;
  • кашель є постійним симптомом туберкульозу легенів. На початку хвороби кашель сухий, наполегливий, загострюється вночі та вранці. При подальшому розвитку хвороби він стає вологим з виділенням мокроти. Присутність кашлю більш ніж 3 тижні має насторожити і стати причиною звернення до лікаря;
  • кровохаркання – одна з важливих ознак туберкульозу легенів, яка з’являється при інфільтративному туберкульозі, а також при інших формах цієї хвороби;
  • специфічний рум’янець та блиск в очах;
  • поява задишки при невеликих фізичних навантаженнях.

Якщо ви помітили у себе декілька таких симптомів, обов’язково зверніться до вашого лікаря або лікаря-фтизіатра!

 Як можна виявити туберкульоз?

З метою раннього виявлення туберкульозу, дітям та підліткам необхідно робити туберкулінову пробу (реакцію Манту). Дорослі та підлітки, починаючи з 15-річного віку, повинні перевіряти свої легені за допомогою флюорографічного обстеження один раз на рік.

 Що треба робити, щоб не захворіти?

  • вести здоровий спосіб життя: дотримуватися правил особистої гігієни, режиму труда та відпочинку, займатися фізичною культурою та/або спортом, не палити і не зловживати алкоголем;
  • докладати зусиль, щоб харчування родини було якомога повноціннішим;
  • проводити систематичне вологе прибирання, провітрювати його, не допускати накопичення пилу;
  • стежити за обов’язковим щепленням вакциною БЦЖ при народженні дитини, в 7 та 14 років (при відсутності протипоказань);
  • намагатись обмежувати контакти з хворими на туберкульоз, оберігати немовлят та маленьких дітей від контактів з незнайомими людьми (відвідування ринків, магазинів тощо);
  • не допускати контакту дітей з родичами, хворими на туберкульоз, не брати із собою дітей при відвідуванні хворого на туберкульоз у лікарні;
  • утримуватись від купівлі продуктів на стихійних ринках. При вживанні м’яса та молока обов’язково піддавати їх термічній обробці.

 Що робити, якщо в домі є хворий на туберкульоз?

У сім’ях, де вже є хворий на туберкульоз, необхідно виконувати санітарно-гігієнічні правила: мати окремий посуд усім членам сім’ї, свої предмети особистої гігієни, мокроту збирати в окремий посуд і дезінфікувати.

 

Пам’ятайте! При своєчасному виявленні та лікуванні туберкульоз виліковний, тому не забувайте щорічно проходити профілактичні медичні огляди та при появі підозрілих симптомів звертатися до лікаря!

 

4 лютого – Всесвітный день боротьби проти раку

Без названия10 кроків, які допоможуть вам в профілактиці раку:

  • Вживайте в їжу багато фруктів, овочів та грубоволокнистої їжі, які багаті на антиоксиданти, що здатні нейтралізувати згубний вплив на організм вільних радикалів. Вживання в їжу у великих кількостях фруктів та овочів може мати захисний ефект від багатьох ракових захворювань. І навпаки, надмірне споживання червоного м’яса і м’ясних консервів може бути пов’язано з підвищеним ризиком розвитку колоректального раку. Крім того, здорове харчування, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
  • Не зловживайте спиртними напоями. Етанол сам по собі є канцерогеном. Крім етанолу, спиртні напої містять і інші ракоутворюючі компоненти. Алкоголь підвищує ймовірність ряду типів раку: молочної залози, печінки, підшлункової та прямої кишки.
  • Віддавайте перевагу їжі з низьким вмістом жирів. Жарка на сковороді, на грилі, запікання в духовці – способі готування, при яких, з огляду на високу температуру, відбувається утворення хімічних речовин, що збільшують ризик розвитку раку. Скорочення кількості обробленого м’яса у раціоні (ковбаси, сосиски, хамон) допоможе знизити ризик розвитку колоректального та шлункового раку. Вживання в їжу м’яса, яке було збережено шляхом копчення або соління, підвищує ризик потрапляння в організм канцерогенів, що виробляються в процесі хімічних реакцій м’яса на вплив консервантів.
  • Ведіть активний спосіб життя, займайтеся фізкультурою та спортом. Регулярна фізична активність і підтримка здорової ваги тіла поряд зі здоровим харчуванням значно знижують ризик розвитку раку.
  • Слідкуйте за своєю вагою. Зайва вага призводить до гормональних збоїв в організмі, а також порушення обміну речовин. Це підсилює вироблення гормонів естрогену і інсуліну і підвищує частоту запалень в організмі. Такі процеси негативно впливають на механізм поділу клітин, що призводить до збільшення ризику онкологічних захворювань.
  • Щорічно проходьте профілактичні огляди. Вчасно робіть щеплення. Вакцинація від вірусу гепатиту В може запобігти раку печінки, якщо не буде інших факторів ризику (наприклад, зловживання алкоголем). Вакцинація від вірусу папіломи (ВПЛ) майже повністю захищає від розвитку раку шийки матки у жінок та раку гортані у чоловіків. До 25% випадків раку в країнах з низьким та середнім рівнем доходів обумовлено такими інфекціями, як гепатит і вірус папіломи людини.
  • Відмовтеся від куріння. Рак легенів безпосередньо пов’язаний з тютюнопалінням. Відмова від цієї шкідливої ​​звички знижує ймовірність захворювання. Куріння може викликати рак легенів і збільшувати ймовірність інших типів: стравоходу, гортані, ротової порожнини, горла, нирок, сечового міхура. Вживання тютюну є самим значним фактором ризику розвитку раку, на який припадає майже 22% світових випадків смерті від раку
  • Слідкуйте за станом своєї шкіри. Уникайте сонячних опіків, тривалого перебування на сонці, засмаги і особливо соляріїв. Це знизить ймовірність розвитку раку шкіри.
  • Жінкам слід регулярно відвідувати лікаря-гінеколога, а після 40 років особливо стежити за здоров’ям своїх грудей, відвідувати лікаря-мамолога та робити мамографію.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ СИМПТОМИ ГРИПУ І ГРВІ

Різниця між грипом та ГРВІ (гострою респіраторною вірусною інфекцією) насамперед полягає у тому, що збудниками грипу є різні штами вірусу (варіанти одного виду вірусу, що відрізняються за рядом властивостей), а збудниками ГРВІ є понад 200 вірусів, які часто не пов’язані генетично та належать до різних груп захворювань.

ГРІ – гостра респіраторна інфекція – найширше поняття, що включає респіраторні інфекції, спровоковані як вірусами (ГРВІ – переважна більшість випадків), так і бактеріями (бактеріальні ГРІ – виникають значно рідше).

Основна різниця у симптомах грипу і ГРВІ полягає у тому, що грип розпочинається раптово і гостро, а впродовж періоду хвороби різко виражені ломота в тілі, озноб, головний біль і біль у м’язах, а ГРВІ – зазвичай починається поступово і супроводжується відчуттям “розбитості” та загального нездужання.

СЕС 1

СЕС 3НЕБЕЗПЕЧНІ СИМПТОМИ: КОЛИ ТРЕБА ВИКЛИКАТИ ЕКСТРЕНУ ДОПОМОГУ

Телефонуйте 103, якщо з’явились небезпечні ознаки:

  • задишка,
  • висипи на шкірі,
  • кровохаркання,
  • синюшний відтінок шкіри,
  • блювання та пронос,
  • біль в грудях,
  • зниження тиску,
  • сповільнений пульс,
  • аритмія,
  • порушення свідомості,
  • судоми.

Ці симптоми ігнорувати ні в якому разі не можна. Продовжувати лікування вдома дуже небезпечно, оскільки затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Як знизити рівень “шкідливого” холестерину в крові

 

images (2)      Підвищений холестерин в крові небезпечний тим, що він сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок на стінках судин, які з часом можуть закрити просвіт судини повністю. Холестерин являє собою жироподібну речовину, що входить до складу клітинних оболонок. Також він бере участь у виробленні статевих гормонів.     З цього випливає, що і зниження холестерину нижче норми теж шкідливо, адже нестача холестерину теж призводить до розвитку захворювань. У крові він транспортується в чистому вигляді, тому його нестача або надлишок часто призводить до захворювань серцево-судинної системи.

Нормальний рівень холестерину важливий для стабільної роботи організму і гарного самопочуття. images (3)Підвищений холестерин в крові небезпечний тим, що він сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок на стінках судин, які з часом можуть закрити просвіт судини повністю, що призводить до інфарктів і інсультів. Тому питання, як знизити холестерин, стає дуже актуальним.

Але не все так просто. Для початку потрібно знати, як ця речовина утворюється в крові, для чого вона потрібна, яким повинен бути його нормальний рівень, і як організувати харчування, щоб їжа стала ліками, а не ліки їжею. Холестерин життєво необхідний людині, і надходить він у наш організм не тільки з продуктами харчування, images (5)більша його частина (80%) утворюється за участю печінки, тонкого кишечника, надниркових залоз і яєчників у жінок і лише 20% з їжею тваринного походження. Він бере участь у виробництві необхідної для травлення жовчної кислоти, а також вітаміну Д, клітинних мембран і жіночих статевих гормонів естрогену і прогестерону. Холестерин необхідний для роботи мозку, бо постачає його необхідними антиоксидантами. У достатній кількості він допомагає організму засвоювати жири. Чому ж тоді всі бояться його підвищення?

Існує «поганий» холестерин і «хороший» холестерин. Але визначення ці не зовсім точно характеризують цю речовину. В організмі людини в чистому вигляді його не існує. Разом з білками і жирами він утворює ліпопротеїдні комплекси. І якраз вони і діляться на два види: ЛПВЩ і ЛПНЩ. ЛПВЩ – це ліпопротеїди високої щільності, які видаляють надлишки холестерину з клітин і переносять в печінку. ЛПНЩ – ліпопротеїди низької щільності, які переносять його з печінки в тканини. При порушенні нормального співвідношення між цими видами ліпопротеїдів розвивається атеросклероз. Тобто головним для організму є не те, як зменшити холестерин в крові, а саме підтримати баланс ліпопротеїдних комплексів, не допускаючи переважання ЛПНЩ. Іншими словами, існує ймовірність, що знижуючи шкідливий холестерин, ви можете зменшити і кількість корисного, що призведе до різних порушень в роботі організму.

Норма холестерину в крові

Перш ніж говорити про підвищений рівень холестерину, необхідно визначитися, який же його допустимий показник. Норма холестерину в крові становить 3,6-5,2 ммоль/л.

Гіперхолестеринемія (підвищення) буває:

  • Незначна – 5,2-6,7 ммоль/л
  • Помірна – 6,7-7,8 ммоль/л
  • Важка – більше 7,8 ммоль/л

Для хворих на цукровий діабет, атеросклероз, стенокардію, ішемічну хворобу серця, після інфаркту, інсульту допустимий рівень холестерину в крові повинен бути нижче 4,5 ммоль/л. Їм призначається спеціальна гіполіпідемічна терапія. Визначити, який холестерин у вас в сироватці крові, можна, зробивши аналіз крові.

         Причини підвищеного холестерину

Причини підвищеного холестерину у жінок і чоловіків можуть бути різними. Найчастіше це нездоровий спосіб життя: посилене споживання жирної їжі і мінімум фізичних навантажень (гіподинамія). Ситуація може ускладнюватися шкідливими звичками: палінням, вживанням алкоголю, стресами. Ризик збільшується за наявності спадкової схильності і з віком. У середньому віці захворювання частіше виявляється у чоловіків, але з настанням клімаксу перевага переходить до жінок.

         Правильне харчування при підвищеному холестерині

Харчування при підвищенні холестерину відіграє важливу роль. Продукти харчування слід розділити на дві групи.images (6)

  1. Продукти, що знижують холестерин:

– Курка без шкіри (краще грудка), індичка, не часто пісна яловичина, телятина, м’ясо ягняти.

– Біла риба, особливо морська, жирна риба – оселедець, лосось, палтус, тунець, скумбрія, сардини.

– Молоко до 1% жирності, нежирні сири, сметана і йогурт, білок яєць.

– Всі овочі і фрукти, включаючи заморожені (особливо на зниження холестерину в крові впливає авокадо, часник).

– Хліб грубого помелу, каші на воді (особливо геркулесова), макарони з твердих сортів пшениці, рис, бобові (горох, квасоля, сочевиця).

– Соки і чай без цукру, кава, мінеральна вода.

– Оливкова, кукурудзяна, соняшникова олія, риб’ячий жир в капсулах.

  1. Продукти, що підвищують холестерин:

– М’ясо з жировими прошарками, свинина, качка, гуска, ковбаси, сосиски, бекон, паштети.

– Ікра, креветки, кальмари, восьминоги, краби.

– Жирне молоко, вершки, плавлені сири та сири з вмістом жиру понад 30%, яєчний жовток.

– Овочі, що пройшли термічну обробку з жиром, особливо шкідливі картопля фрі і чіпси, фрукти, консервовані з додаванням цукру.

– Білий хліб, випічка, тістечка, торти, морозиво (найбільше вершкове і пломбір), млинці і пончики.

– Соки з цукром, газована вода, какао і гарячий шоколад, алкоголь.

– Вершкове масло, маргарин, сало і свинячий жир, майонез, жирні соуси.

Щоб організувати лікувальне харчування при підвищеному холестерині, потрібно знати, що:images (4)

– смажену їжу необхідно замінити паровою, відварною, приготовленою на грилі або сковороді з антипригарним покриттям;

– при приготуванні м’яса зрізати жир і знімати шкіру з курки та іншої птиці;

– поєднуйте м’ясо з овочами або макаронами;

– м’ясний бульйон рекомендується охолодити і зняти застиглий шар жиру;

– знежирене молоко містить не менше білка, кальцію і фосфору, ніж жирне;

– не поєднуйте сир з м’ясними продуктами, так ви подвоюєте вміст жиру;

– яйця краще замінювати яєчними білками, а жовтки вживати не більше 2-х на тиждень;

– овочеві салати краще заправляти лимонним соком і спеціями.

Обмежте вживання алкоголю. На свято в день можна випити 250 мл або 50 мл міцних спиртних напоїв.

Як знизити холестерин у повсякденному житті :

1. Спокійно, тільки спокій! Немає доказів, що стрес підвищує рівень холестерину. Але говорячи «холестерин», ми маємо на увазі «атеросклероз». А ось негативний вплив переживань на серце і судини вже доведено не раз. Все частіше можна почути, що саме стрес є головною причиною появи бляшок на судинах

2. Рух. Їзда на велосипеді, ходьба.

3. Зниження маси тіла. Якщо у вас проблеми із зайвою вагою, то є ймовірність, що рівень холестерину знизиться паралельно з вашою вагою.

4. Відмова від тютюну. На відміну від алкоголю, тютюн знижує рівень «хорошого» холестерину незалежно від дози.

Отже, можна зробити висновок – здоровий спосіб життя – ось що потрібно, щоб знизити холестерин.