Archive for Новини

З початку року працюючі громадяни можуть простіше пройти безкоштовну медичну реабілітацію

Медична реабілітація працюючих осіб має велике значення у системі охорони здоров’я та для запобігання передчасній смерті.

З почату 2018 р. запрацював новий механізм надання послуг з медичної реабілітації для працюючих людей після перенесених ними захворювань і травм.

Одним з основних моментів такого механізму є запровадження адресності в отриманні застрахованими громадянами належного реабілітаційного лікування у санаторних закладах.

Тепер виключно застраховані особи (працюючі громадяни) самостійно вибирають санаторно-курортний заклад відповідно до визначених лікарем профілів медичної реабілітації для отримання належного лікування.

Загалом процедура отримання медичної реабілітації на сьогодні виглядає таким чином. Заклад охорони здоров’я (лікарня), в якому людина перебуває на лікуванні, інформує робочий орган Фонду соціального страхування України про потребу такої людини в медичній реабілітації протягом доби з моменту надання висновку лікарсько-консультативної комісії.

Не пізніше наступного дня представник Фонду відвідує застраховану особу безпосередньо у лікарні, де надає їй роз’яснення про Порядок забезпечення реабілітаційним лікуванням, а також оформлює заяву для забезпечення таким лікуванням.

Надалі представник Фонду перевіряє перебування такої людини у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює комунікацію із санаторно-­курортним закладом, який вибрала людина, та готує відповідні документи.

Таким чином, усі бюрократичні процедури, пов’язані зі збором та оформленням документів, здійснюють працівники Фонду, а не застрахована особа.

Загалом уся процедура від моменту повідомлення людини про її право на реабілітацію до узгодження дати заїзду до санаторно-курортного закладу та підписання тристороннього договору займає не більше трьох днів.

З переліком санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації, а також з Порядком відшкодуванням витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду можна ознайомитися на сайті Фонду соціального страхування України.

Карпати

 

 

 

Санаторій “Карпати” (Мукачівський р-н, Закарпатська обл.., Україна, 89641). Сайт санаторію

Україна Ворзель

 

 

 

Санаторій “Україна” (вул. Стражеска, 26, смт.Ворзель, Київська обл., 08296) Сайт санаторію

Жовтень

 

 

 

Санаторій “Жовтень” (Столичне шосе, 27 км., Конча-Заспа, м.Київ, Україна, 03084) Сайт санаторію

 

Інші санаторії по профілю хвороби системи кровообігу.

 

За матеріалами kmu.gov.ua та Фонду соціального страхування

Перевірте очі на глаукому: збережіть Ваш погляд!

Глаукома – це група хронічних захворювань очей,  які супроводжуються тріадою ознак: періодичне або постійне глаукома поляпідвищення внутрішньоочного тиску, поступова атрофія зорового нерва та порушення нормальної роботи в полі зору («бічному» зорі) і зниження гостроти зору.            За часом виникнення глаукома може бути вроджена (обумовлена ​​дефектами розвитку кута передньої камери або дренажної системи ока, проявляється в перші три роки життя дитини), інфантильна (розвивається у дітей у віці від трьох до десяти років), ювенільна (виникає у віці 11-34 років) та глаукома дорослих (розвивається у віці старше 35 років). Найчастіше глаукома розвивається у віці старше 65 років, розповсюдженість її зростає в геометричній прогресії збільшуючись в старшій віковій групі майже в 20 разів. Так, у віковій групі до 59 років розповсюдженість на глаукому становить 0,88 на 1000 чол., від 60 до 70 років – 6,44 на 1000 чол. та в групі старше 75 років глаукома зустрічається з частотою 17,3 на 1000 чол.

Розрізняють дві основні форми глаукоми: відкритокутову та закритокутову.

Закритокутова глаукома заявляє про себе нападами сильного болю, захоплюючої область очниці, чола, скроні, почервонінням очей, зниженням зору, світлобоязню. Іноді симптоми можуть бути настільки різкими, що нагадують напад порушення мозкового кровообігу або інших гострих станів.

Відкритокутова форма глаукоми, на частку якої припадає більшість всіх випадків захворювання серед осіб європейської раси, «поводиться» інакше, часом роками не даючи про себе знати. Не випадково вона отримала назву «мовчазної». Людина при цьому може нормально себе почувати і не підозрювати, що стоїть біля фатальної межі.

Іноді ознаками глаукоми можуть бути:
–         періодичне «затуманення» зору;
–         поява райдужних кіл навколо джерела світла, не зникаючих при посиленому миганні або протиранні очей;
–         зникнення чіткості контурів при розгляданні різних предметів;
–         відчуття «важкості» або болю в оці;
–         поява «сітки» перед оком;
–         утруднення роботи на близькій відстані (наприклад, читання);
–         надмірне зволоження ока;
–         погіршення зору у вечірній час;
–         складність орієнтації в темряві.

Дайджест змін в охороні здоров’я № 3

Завантажити (PDF, 1.25MB)

Всесвітній день боротьби проти раку

Десять заповідей з профілактики раку

1.     Не палити! вживання тютюну, в тому числі куріння сигарет і вживання бездимного тютюну є одним з основних факторів ризику розвитку злоякісних пухлин та підвищує ризик розвитку раку легень у 30 разів.

2.     Вести активний спосіб життя, займатися фізичною активністю.
Недостатня фізична активність є одним з основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, таких,  як серцево-судинні захворювання, рак і діабет.

3.     Дотримуватися збалансованої дієти, споживати якомога менше тваринних жирів, менше м’яса, вуглеводів, більше овочів, фруктів, вітамінів, не зловживати спиртними напоями і кавою. Підвищений вміст жирів і вуглеводів доведено провокує появу і зростання пухлини, а зловживання алкоголем провокує рак печінки.

4.     У промислових центрах і містах з інтенсивним вуличним рухом (особливо в туманні дні) не дозволяти дітям проводити багато часу на відкритому повітрі, поблизу від транспортних магістралей. Ретельно мити фрукти, овочі, зелень.

5.     Жінкам після 25 років щорічно проходити гінекологічне обстеження. Дотримуватися гігієни інтимного життя. При вагітності припинити прийом медикаментів. Жінкам після 30 років регулярно проводити самообстеження молочних залоз, в 40 років зробити мамографію та робити її потім кожні 1-2 роки.

6.     Після 40 років щорічно перевіряти у лікаря стан своєї гортані, особливо курцям.

7.     Після 40 років щорічно проводити обстеження  прямої кишки у проктолога та перевіряти кал на наявність прихованої крові. Чоловікам після 55 років щорічно проводити клінічне обстеження простати.

8.     Звертатися до лікаря в тих випадках, коли родимки на вашому тілі збільшуються, змінюють колір або починають кровоточити. Пігментно схильним людям (з великою кількістю родимок і пігментних плям) перебування на відкритому сонці вкрай не бажано.

9.     Регулярно (один раз на рік) проходити флюорографічне дослідження грудної клітини. При наявності хронічних захворювань легень потрібно регулярно спостерігатися у фахівця. Ретельно лікувати запалення легень, грип та ГРВІ.

10.      Своєчасно проходити профілактичні огляди. Повідомляти лікаря про всі вузлики або ущільнення, виявлені на тілі, а також про всі випадки незрозумілої втрати ваги, про стійкі незвичайні симптоми (порушення з боку органів травлення, кашель, стійке підвищення температури тіла тощо).

Infografika рак

26 січня – прийом спеціалістами ДУ “Центр серця МОЗ України”

kievskiy_centr_serdca26 січня 2018 року з 10:00відбудеться консультативний прийом хворих,  з метою відбору на діагностичні і лікувальні процедури при складних порушеннях ритму серця, проведення стентування та  аорто-коронарного шунтування.

Прийом проводять:

KovtunКовтун Гаврило Ігорович, завідувач відділенням патології міокарду та трансплантації органів і тканин, кардіохірург вищої категорії, який більше 10 років займається хірургією серця і магістральних судин, виконує увесь спектр кардіохірургічних операцій: аортокоронарне шунтування при ішемічній хворобі серця, протезування і пластичні операції на серцевих клапанах.
gritsajГрицай  Олександр Миколайович, завідувач відділення порушень ритму серця, кардіохірург вищої категорії, кандидат медичних наук, який більше десяти років займається проблемою хірургічного лікування аритмій серця.

 

При собі необхідно мати:
– амбулаторну картку;
– ЕКГ (не більше 2-х добової давності);
– флюорографія ОГК (на протязі року);
– УЗД серця (при можливості);
– коронарографія (при можливості)

Дайджест змін в охороні здоров’я № 2

Завантажити (PDF, 1.77MB)

Як уникнути тромбоемболіі легеневої артерії при тривалих перельотах на літаку

самолет

 

 

 

Как избежать тромбоемболии легочной артерии при длительных перелетах на самолете. Простые и доступные рекомендации Бориса Тодурова.

Дайджест змін в охороні здоров’я (№ 1 – грудень 2017)

З метою роз’яснення ключових етапів медичної реформи та відповіді на найбільш поширені запитання МОЗ України запускає “Дайджест медичної реформи” – збірник матеріалів, які будуть корисними медичним працівникам та іншим фахівцям сфери охорони здоров’я.

moz0001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

moz0002moz0003

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

moz0004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

moz0005

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

moz0006

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більше інформації на офіційному web-сайті МОЗ
або на сторінці міністерства в Facebook

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

snid
Уперше Всесвітній день боротьби зі СНІД відзначався 1 грудня 1988 року. Відтоді 1 грудня стало однією з визначних дат, яка щороку відзначається по всьому світу. Зважаючи на те, що, починаючи з 2007 року, епідемія ВІЛ/СНІДу вийшла за межі категорії ризику, якою є ін’єкційні споживачі наркотичних речовин, і основний шлях інфікування на сьогодні – статевий, під загрозою знаходиться все населення. Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Таким чином, з’являється можливість захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ і наркотику для особистості та суспільства.
СНІД — синдром набутого імунодефіциту – це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція.
Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), що вражає клітини крові, які забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Унаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій.
Хвороба розвивається повільно, протягом 8-12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою. ВІЛ-інфекція Збудник ВІЛ-інфекції належить до групи повільних вірусів і входить до підгрупи ретровірусів. Генетична програма вірусу закодована в його РНК. Щоб клітина зрозуміла команду вірусу, в його складі є спеціальний фермент – зворотна транскриптаза, за допомогою якої інформація з вірусної РНК переходить на клітинну ДНК і керує нею. Наслідком дії цього механізму є побудова компонентів вірусу, що накопичуються переважно в клітинах крові, нервової системи та інших. Кількість вірусу в крові має спеціальний термін – вірусне навантаження, воно визначає стан хвороби. Із зростанням рівня вірусного навантаження не спрацьовує контроль з боку імунної системи, що призводить до розвитку симптомів хвороби.
Шляхи інфікування ВІЛ-інфікована людина — це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом із кров’ю, спермою чи виділеннями піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.
Вірус передається
• при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;
• через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент;
• дитині від ВІЛ-інфікованої матері – інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.
Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів і партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років, після чого розвивається СНІД. Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку інфікованій чи хворій людині, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідування місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті. Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він впорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатний.
Чи можна вберегти себе від СНІДу?
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є запобігання новим випадкам інфікування.
У зв’язку з цим, необхідно:
• приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркоділків;
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації – проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується використовувати латексні презервативи;
• сексуальні стосунки з особами, які вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики, 30 — 50 % осіб, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, тож вірогідність інфікування надзвичайно висока;
• пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх треба терміново лікувати;
• не застосовувати вже використані брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін’єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц і голку, а якщо це неможливо, то кип’ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином;
• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони як найраніше звернуться до жіночої консультації для проведення профілактичного лікування.

Всесвітній день боротьби з діабетом – 14 листопада

Цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризується гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників.

Розрізняють цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний) і цукровий діабет 2 типу.

В основі розвитку цукрового діабету 1 типу лежить недостатність виробництва інсуліну ендокринними клітинами підшлункової залози (β-клітини підшлункової залози), викликане їх руйнуванням під впливом тих чи інших патогенних факторів (вірусна інфекція, стрес, аутоімунні захворювання та ін.) Діабет 1 типу становить 10-15% від усіх випадків діабету і в більшості випадків розвивається в дитячому або підлітковому віці.
Цукровий діабет 2 типу обумовлений зниженням чутливості тканин до дії інсуліну (інсулінорезистентність), який на початкових стадіях захворювання синтезується в нормальних або навіть підвищених кількостях. Однак з плином захворювання виділення інсуліну β-клітинами підшлункової залози знижується, що робить необхідними ін’єкції. Діабет 2 типу становить 85-90% від усіх випадків захворювання і найбільш часто розвивається у людей старше 40 років, і, як правило, пов’язаний з ожирінням.

Симптоми цукрового діабету

  • Жага
  • Прискорене сечовипускання (особливо вночі)
  • Слабкість, стомлюваність
  • Свербіж шкіри, шкірні інфекції
  • Порушення зору
  • Зміна маси тіла
  • Погане загоєння ран

saharnyj-diabet-priznaki_2

Дієтотерапія.

Принципи харчування: дотримання нормальної за енергетичною цінністю (при ожирінні – з пониженою енергетичною цінністю) дієти з обмеженням насичених жирів, холестерину і легкозасвоюваних вуглеводів (не більше третини від всіх вуглеводів).

Дієта № 9 – базова терапія для хворих на ЦД типу 2. Головна мета – зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням.

Дотримання дієти часто призводить до нормалізації метаболічних порушень. При надмірній масі тіла – низькокалорійна дієта (<1800 ккал); Обмеження легкозасвоюваних вуглеводів (солодощів, меду, солодких напоїв); Рекомендований склад їжі (% від енергетичної цінності):

»  складні вуглеводи (макарони, крупи, картопля, овочі, фрукти) – 50-60%;
»  насичені жири (молоко, сир, тваринний жир) – до 10%;
»  поліненасичені (маргарин, рослинна олія) – 10%;
»  білки (м’ясо, риба, яйця, молоко, сир) – до 20%;
»  включення до раціону продуктів, багатих рослинними волокнами;
»  помірне вживання некалорійних цукрозамінників;
»  обмеження вживання солі до 3 г/добу при артеріальній гіпертонії;
»  алкогольні напої: не більше 20 г/добу (у перерахунку на чистий алкоголь) за відсутності панкреатиту, вираженої нейропатії, гіпертригліцеридемії, алкогольної залежності.

Дотримання дієти є необхідною складовою частиною лікування ЦД типу 2 незалежно від варіанту цукрознижуючої терапії.

Фізичні навантаження.
Дозволяють поліпшити компенсацію вуглеводного обміну, зменшити і підтримувати оптимальну масу тіла і знижують ризик ІХС.
Індивідуальний підхід, враховуючи вік хворого, ускладнення ЦД, супутні захворювання (особливо ІХС, артеріальна гіпертонія, автономна і периферична нейропатія, діабетична ретинопатія).
За відсутності протипоказань фізичні навантаження помірної інтенсивності, загальною тривалістю не менше 2,5 годин на тиждень, не рідше 3 разів на тиждень (з перервами не більше двох послідовних днів).
Здійснювати контроль глікемії, оскільки фізичне навантаження може призвести до гіпоглікемії.
Додатковий прийом вуглеводів при глікемії <5,6 ммоль/л перед початком фізичного навантаження.
Тривалі або інтенсивні фізичні навантаження можуть потребувати корекції дози інсуліну або стимуляторів секреції інсуліну.
При вираженій декомпенсації фізичні навантаження не рекомендуються.

Наслідки діабету
Діабет може спричинити багато ускладнень. Гострі ускладнення (гіпоглікемія, кетоацидоз чи гіперосмолярна кома) можуть статися, якщо хворобу недостатньо контролюють. Серйозні довгострокові ускладнення можуть включати подвійний ризик серцево-судинної хвороби, хронічну ниркову недостатність, пошкодження сітківки ока (що може призвести до сліпоти), пошкодження капілярних судин, що призводить до імпотенції та поганого загоєння ран. Погане загоєння ран, особливо на ступнях, може призвести до гангрени з подальшою ампутацією. Достатній догляд за діабетом, так само як і посилений контроль за кров’яним тиском і факторами стилю життя (такі як некуріння й догляд за здоров’ям) може зменшити ризик більшості вищеназваних ускладнень. У сучасному світі діабет — одна з найзначніших причин, яка спричинює сліпоту в дорослих у нелітньому віці, причина нетравматичних ампутацій, а також діабетична нефропатія — основна хвороба, яка потребує гемодіаналізу.

Сьогодні діабет вже не є суто медичною проблемою – це соціальна, економічна, нарешті, політична проблема. Але вирішувати її доведеться саме Вам, тому що це Ваше життя і саме від Вас залежить якість цього життя.