31 травня – Всесвітній день без тютюну

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем ​​без тютюну (World No Tobacco Day), який сьогодні входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН

Перед світовою с1пільнотою було поставлено завдання – домогтися того, щоб в 21 столітті проблема тютюнопаління зникла. 21 століття настав, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином продовжується. І глобальною метою Всесвітнього дня без тютюну є сприяння захисті нинішнього та прийдешніх поколінь не тільки від руйнівних наслідків для здоров’я, але також і від соціальних, екологічних і економічних лих, пов’язаних з вживанням тютюну і впливом тютюнового диму.

Адже вживання тютюну є окремою найзначнішою запобіжною причиною смерті і в даний час, за даними ВООЗ, призводить до смерті кожної десятої дорослої людини в світі. До того ж, ВООЗ повідомляє про більш ніж 25 захворюваннях, перебіг яких погіршується під впливом куріння (серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання).

Щорічно від “тютюнової епідемії” у світі помирає близько 6 мільйонів чоловік (понад 600 тисяч з яких, не будучи курцями, вмирають через вплив вторинного тютюнового диму). При відсутності дій до 2030 року ця цифра виросте до 8 мільйонів чоловік.

Захистимо молодь від споживання табаку та нікотину!

Останніми роками тютюнова індустрія все більшою мірою націлює свою рекламу на молодих людей, як нову споживчу групу на зміну мільйонам людей, щорічно вмираючих від хвороб пов’язаних з тютюном, адже, як відомо, людина, яка починає курити у віці до 20 років не тільки в більшій мірі ризикує стати залежною від тютюну, але також, як правило, втрачає здатність контролювати свою поведінку в частині куріння на більш пізніх вікових етапах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у всьому світі палить 17% молодих людей у ​​віці від 15 до 24 років. В Європейському регіоні тютюн вживають 11,5% дівчаток і 13,8% хлопчиків у віці від 13 до 15 років.

тютюн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прагнучи маніпулювати молодими людьми, тютюнова індустрія вдається до методів «прикрашання» своєї продукції, намагаючись зробити її більш привабливою для певних груп населення, зокрема за допомогою красивої фірмової упаковки або символіки. Ці методи стали найбільш очевидними в контексті з’явившихся останнім часом електронних сигарет та нагріваючих тютюнових виробів, які набули великої популярності серед молоді.

Методи за допомогою яких виробники тютюнових і нікотинових виробів маніпулюють молоддю:

  • використання в складі тютюнових та нікотинових виробів привабливих для молоді ароматичних добавок, наприклад, з запахом вишні, жувальної гумки або цукрової вати, що відволікають увагу від ризиків для здоров’я і притягують спробувати такі вироби;
  • стильний дизайн та приваблива форма виробів, які легко носити з собою і можна прийняти за щось інше (наприклад, якщо виріб має форму флеш-карти або цукерки);
  • просування нібито «менш шкідливих» або «більш чистих» альтернатив традиційним сигарет при відсутності об’єктивних наукових даних та обґрунтування таких тверджень;
  • стимулювання збуту тютюнових та нікотинових виробів в рамках угод зі знаменитостями/лідерами думок (наприклад, в Інстаграмі) та конкурсів, спонсорованих брендами;
  • маркетинг в місцях часто відвідуваних дітьми та молоддю, в тому числі шляхом розміщення продукції поблизу кондитерських виробів, снеків або прохолодних напоїв для забезпечення їх помітності в зонах, де часто перебувають молоді люди (сюди також належать надання магазинам рекламних матеріалів та торгових вітрин);
  • поштучний продаж сигарет та інших тютюнових і нікотинових виробів поблизу шкіл, здешевлює та спрощує доступ учнів до тютюнової та нікотинової продукції;
  • прихована реклама тютюнової продукції в кінофільмах, телепередачах чи онлайнових потокових трансляціях;
  • розміщення автоматів з продажу сигарет з яскравим рекламним оформленням в місцях, які часто відвідують молоді люди, створення мотивів для порушення правил щодо збуту такої продукції неповнолітнім;
  • подача судових позовів, покликаних послабити найрізноманітніші антитютюнові норми і правила, в тому числі що стосуються розміщення попереджень, демонстрації продукції в точках продажу, а також обмеження її доступності для дітей та збуту дітям (особливо тих, що забороняють продаж і рекламу тютюнових виробів поблизу навчальних закладів).

В останні роки на тлі неабиякої війни зі споживанням тютюну в світі різко зріс інтерес до альтернативних форм споживання нікотину – до так званих електронних сигарет. Вони «приспіли» як надійна альтернатива тютюнових виробів, спочатку, як нібито безпечний продукт для куріння в будь-якому місці, а потім і як «ефективний засіб» для відмови від споживання тютюну.

Завдяки рекламі, деякі діти, що раніше ніколи не палили наважуються спробувати більш безпечну, за їхньою думкою, альтернативу звичайним тютюновим виробам – різноманітні електронні системи доставки нікотину. Що ще більш сумно, багато батьків самі купують вейпи для своєї дитини, думаючи, що таким чином вони вбережуть своє ненаглядне чадо від ще більшої небезпеки. На жаль, далеко не всі дорослі люди самі задаються питанням про те, чи є безпечними для здоров’я електронні сигарети, і на скільки шкідлива рідина для їх заправки, що вже говорити про підлітків.

Електронна сигарета, парогенератор, вапорайзер або вейп – це пристрій, який створює високодисперсний аерозоль, простими словами пар, призначений для вдихання. Пар генерується зі спеціальної рідини, яка випаровується при нагріванні. Зовні пристрій може бути схожим з сигаретою або з електронною трубкою для куріння.

Агресивний маркетинг виробників вапорайзерів, заснований на недоведеній користі пристрою, насправді сприяє розвитку нікотинової залежності, а не бореться з нею. Електронні сигарети дуже популярні серед підлітків і пропагують в їх середовищі куріння. Коли виробникам задають питання про те, чим небезпечні і наскільки шкідливі електронні сигарети, вони в один голос стверджують, що для занепокоєння немає причин, оскільки їх пристрої генерують просту водяну пару, чисту, як саме повітря. Це злочинна і нахабна брехня, тому що в складі рідин для вейпа крім нікотину, містяться й інші отруйні для організму речовини.

Рідини для заправки вейпа особливо небезпечні для дітей. Нікотин, що входить до складу рідин для вейпа, відноситься до нейротоксинів алкалоїдів, які формують стійку фізичну та психічну залежність, що перекреслює всі доводи про користь електронних сигарет в боротьбі з нікотиновою залежністю. Вапорайзери, також як і звичайні тютюнові вироби, збільшують ризик розвитку захворювань, характерних для курців. Легені людини травмуються як при курінні звичайних сигарет, так і електронних. Чим частіше парильник використовує вейп, тим більше шкоди він завдає своїй дихальній системі.

Головна небезпека вапорайзерів криється в складі рідин для їх заправки, які містять:

  • потужні канцерогени – нітрозамін та діетиленгліколь. Вчені довели, що їх зміст приблизно в десять разів більше, ніж в звичайних сигаретах;
  • формальдегід – отруйне та високотоксичне з’єднання, отруєння яким може закінчитися летальним результатом;
  • ацетальдегід – канцероген, який не тільки отруює організм, а й формує звикання (залежність) до паління, а також підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Переважна більшість підлітків, що пристрастилися до вейпів (навіть якщо вони без нікотину), в подальшому переходять на вживання тютюну. Не кажучи вже про те, що без належного контролю виробники можуть включати до складу сумішей вкрай небезпечні і навіть заборонені речовини. Батьки повинні знати про небезпечність електронних пристроїв для доставки нікотину та оберігати чад від нікотинової залежності, розповідаючи дітям про вплив шкідливих звичок та прививаючи їм здоровий спосіб життя.

Також варто пам’ятати, що профілактичні можливості сім’ї тим сильніші, чим краще, спокійніше та стабільніше вся атмосфера внутрисімейного життя. Справжня сім’я виникає з любові і дає людині щастя. У такій сім’ї діти живуть душевно здоровими, гармонійно розвиненими, а головне захищеними від прийдешніх труднощів та спокус.

 

 

Comments are closed.