Archive for Травень 2019

Всесві́тній день боротьби́ з тютюнопалі́нням – 31 травня

тютЯк тютюн загрожує здоров’ю легень

 Одними з головних органів в людському організмі є легені, роль яких для здоров’я та благополуччя людини переоцінити дуже важко. Вони забезпечують організм киснем, який дає нам енергію та виводять вуглекислий газ, який є побічним продуктом або відходами роботи організму.

Крім своєї основної функції – газообміну між атмосферою та кров’ю – легені виконують в організмі людини ряд інших важливих функцій: служать для амортизації серця, оберігаючи його від ударів; захищають організм від респіраторних інфекцій (слиз бронхів містить глікопротеїни (муцин, лактоферрин, лізоцим, лактопероксидазу) з антимікробною дією та імуноглобулін-А); служать резервуаром крові в організмі (обсяг крові в легенях складає близько 9 % від загального обсягу); виконують функцію терморегуляції за рахунок випаровування води з поверхні альвеол в повітря; забезпечують повітряним потоком для створення звуків голосу тощо.

На даний час далеко не кожна людина може похвалитися здоровими органами дихання, адже небезпека для здоров’я легенів таїться буквально на кожному кроці. Життєдіяльність організму людини має прямий взаємозв’язок з киснем. Легені здатні отримувати даний газ безпосередньо з повітря, причому це єдиний орган, який може впоратися з таким завданням

Здоров’я організму людини зазнає суттєвого «удару» від навколишнього нас середовища, надмірно загазованого та забрудненого шкідливими речовинами. З’єднання хімічних елементів мають здатність проникати не тільки у верхні дихальні шляхи, але і в трахею, бронхи та легені.

Тютюновий дим є вкрай небезпечною формою забруднення повітря: у ньому міститься більше 7 000 хімічних речовин, з яких 69 речовин входить до числа відомих канцерогенів. Яким би непомітним та позбавленим запаху не був тютюновий дим, він може затримуватися в повітрі протягом майже п’яти годин, піддаючи присутніх ризику розвитку раку легенів, хронічних респіраторних захворювань та зниження легеневої функції. Тютюнова хімія шкодить всім органам без винятку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я споживання тютюну пов’язане з виникненням не менше ніж 25 захворювань. Тютюнопаління вважається найголовнішою причиною смертності у світі.

Тютюновий дим має серйозні наслідки для здоров’я легенів як курців, так і некурящих людей в усьому світі. Під його впливом людина піддається цілому «букету небезпечних захворювань», серед яких найбільш розповсюдженими є бронхіальна астма, алергія, болі в суглобах та бронхіт. За даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я куріння є причиною розвитку хронічної обструктивної хвороби легень у 86-90% випадків та захворювання на рак легенів у 80-85% випадків. Це означає, що, відмовившись від куріння, ви знижуєте ризик розвитку цих хвороб до мінімуму.

Список захворювань, характерних для курців зі стажем, не обмежується хворобами легень. У цьому списку також злоякісні пухлини горла, порожнини рота, гортані, статевих органів, шкіри, сечового міхура; серцево-судинні захворювання – від хронічної гіпертонії до гострого інфаркту; широкий спектр патологій шкіри – від псоріазу до лейкоплакії та раннього старіння; порушення травного тракту; руйнування зубів та ясен; підвищення ризику захворювання на цукровий діабет тощо. Але захворювання легенів в цьому ряду виділяють особливо, бо ризик розвитку відповідних хвороб – бронхіту, обструктивної хвороби легень та раку – вкрай високий. Це «фірмові» захворювання курців, яких можна було б уникнути, якби курящі вчасно одумувалися. Крім того, слід зазначити, що ці захворювання легенів або невиліковні зовсім, або піддаються тільки контролю та незначній нейтралізації симптомів.

При розвитку хронічної обструктивної хвороби легень внаслідок дії тютюнового диму дихальна система пригнічується відразу декількома способами. По-перше, куріння провокує хронічне запалення дихальних шляхів, просвіти в яких поступово звужуються, збільшується обсяг виділення слизу. Людина починає дихати важче та кашляти. Спочатку кашель триває недовго, але потім наростає та посилюється і з часом стає постійним. Так розвивається хронічний бронхіт. «Кашель курця» звучить сухо і надривно, попутно утворюється багато мокроти, слизу. Хронічний бронхіт не піддається лікуванню: якщо людина продовжує палити, кашель буде мучити її, незважаючи ні на що. Все, що можна зробити в даному випадку – це послабити симптоми та біль у горлі. По-друге, куріння стає причиною процесу розвитку емфіземи легенів. Деструктивний вплив на дихальні шляхи призводить до пошкодження альвеол, які збільшуються в розмірах, руйнуються та зливаються в одну порожнину. Так втрачається еластичність легенів, можливість виконувати свої функції. Крім того, при розвитку обструктивної хвороби легень відбувається порушення газообміну, легенева гіпертензія, розвивається «легеневе серце» – гіпертрофія правого шлуночка серця внаслідок первинного захворювання бронхолегеневого апарату або легеневої артерії, що супроводжується гіпертензією в системі малого кола кровообігу.

Рак легенів на даний момент є найпоширенішою формою раку в світі. Для нього характерна висока летальність і головною причиною розвитку цієї злоякісної пухлини по праву вважається куріння. Найбільш висока ймовірність розвитку раку легенів у курців зі стажем, які продовжують палити після постановки діагнозу.

Якщо людина кидає курити, ризик розвитку раку легенів у неї починає зменшується з кожним днем, прожитим без сигарет. Вірогідність захворіти на рак легенів у людини, яка курила не тривалий час та кинула, не набагато перевищує аналогічну ймовірність у того, хто ніколи не курив. Також останнім часом вчені оприлюднили безліч тривожних результатів досліджень, згідно з якими пасивне куріння є серйозним фактором ризику розвитку раку легенів.

Пасивне куріння найсильніше впливає на здоров’я дітей, адже частота їх дихання вище, а організм тільки розвивається. У дітей немає природних механізмів захисту від нікотину та отрут, що виникають при споживанні тютюну, тому отруйні речовини довше залишаються в дитячому організмі. Діти найбільш беззахисні перед тютюновим димом. Малюк ще не вміє сам відійти від курця або вийти з накуреної кімнати, тому залишається під найсильнішим та тривалим впливом хімікатів.

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, нерідко спостерігається уповільнення зростання та функціонального розвитку легенів. Дітям молодшого віку, вплив вторинного тютюнового диму несе загрозу у вигляді виникнення та загострення астми, пневмонії та бронхіту, а також частих інфекцій нижніх дихальних шляхів. Згідно з оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, від інфекцій нижніх дихальних шляхів, викликаних пасивним курінням, в світі помирає 165 000 дітей, які не досягли 5 років. Ті, хто доживають до дорослого віку, продовжують відчувати вплив вторинного тютюнового диму на своє здоров’я, оскільки часті інфекції нижніх дихальних шляхів в ранньому дитинстві значно підвищують ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень у дорослому віці.

Щоб уникнути вищеописаних захворювань та інших ускладнень, пов’язаних з дихальною системою, потрібно зробити не так вже й багато: не починати палити. А якщо ви вже курите, негайно кидайте, так як ризик захворіти для людей, які відмовляються від куріння, після припинення дії нікотину і смол на організм людини поступово знижується. Тут не варто забувати, що робота легенів поліпшується не тільки при відмові від звичайних сигарет, але і при відмові від всіх інших курильних тютюнових виробів, включаючи кальян та сигарили.

Консультативний прийом кардіохірургів ДУ «Національний інститут ССХ ім. ак. М.М. Амосова НАМН

17.05.2019 року з 10.00 до 14.00 відбудеться консультативний прийом кардіохірургів Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії  ім. ак. М.М. Амосова Національної Академії медичних наук України» дорослих хворих,  з метою відбору на оперативне лікування вроджених та набутих вад серця, проведення стентування та  аорто-коронарного шунтування.

При собі необхідно мати:

– амбулаторна картка;
– ЕКГ (не більше 2-х добової давності);
– флюорографія ОГК (на протязі року);
– УЗД серця (при можливості);
– коронарографія (при можливості).

Хворим що потребують консультативного висновку спеціалістів для пред’явлення на кардіологічний МСЕК необхідно звертатись безпосередньо в м. Київ до Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії  ім.ак.М.М.Амосова Національної Академії медичних наук України».