Archive for Березень 2019

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

70256821Що за хвороба туберкульоз?

Туберкульоз є інфекційним захворюванням, яке викликається специфічної бактерією. Це захворювання здатне вражати будь-який орган організму людини, але найчастіше цей мікроорганізм робить свій згубний вплив на легені людини.

У 19 столітті туберкульоз часто був причиною смерті людей. В даний час спалаху захворювання на туберкульоз легенів зв’язуються з підвищенням числа ВІЛ-інфікованих людей, у яких виникнення туберкульозу зв’язується з ускладненнями, що виникають в процесі перебігу ВІЛ-інфекції.

Крім хворих на ВІЛ в групу з підвищеним ризиком входять також медпрацівники, люди, які мають похилий вік, люди без певного місця проживання (бомжів), а також люди, у яких виявлені захворювання знижують рівень імунітету організму.

Розвиток туберкульозу можна розділити на чотири стадії. Первинний туберкульоз і перші ознаки туберкульозу легенів можуть виникнути у дорослих, які раніше не контактували з носіями збудника захворювання. Зазвичай в місці проникнення інфекційного збудника виникає запальна реакція, перебіг якої відбувається без появи будь-яких значущих симптомів. Інфекцію дозволяє виявити на цій стадії рентгенограма органів грудної клітини.

При латентному протіканні туберкульозу мікобактерії здатні існувати безсимптомно на периферії вогнища зараження і виявлятися тільки в результаті зниження імунітету людини.

Вторинний туберкульоз спостерігається у людей, які раніше були раніше інфіковані цим збудником. Іноді бактерії викликають інфікування можуть проникати в повітровідвідні шляху. Викликаючи при цьому пневмонію, бактерії здатні поширюватися з током крові потрапляючи в селезінку, печінку, м’які оболонки мозку, кістки скелета. При проникненні збудника туберкульозу крім легких в інші органи людини носить назву міліарний туберкульоз, органи уражені інфекцією заповнюються просяного зерна.

Такий формі захворювання характерна яскраво виражена симптоматика, прогресування якої відбувається протягом декількох місяців.

У той час, як загальні показники захворюваності на туберкульоз в усьому світі поступово знижуються, в деяких країнах вони продовжують рости. Наша країна – одна зі світових країн-лідерів по туберкульозу, зокрема з множинною лікарською стійкістю, яка не піддається лікуванню деякими найбільш ефективними протитуберкульозними препаратами.

Чернігівська область залишається регіоном з високим рівнем поширення туберкульозу серед областей України. Саме тому, питання протидії епідемії захворювання є пріоритетним напрямком у сфері охорони здоров’я та соціального розвитку Чернігівщини та визначені як стратегічно важливі.

Епідемічна ситуація в області із захворюваності на туберкульоз залишається напруженою, проте протягом 2018 року вона дещо (на 2,3%) знизилась, в порівнянні з минулим роком та становить 73,7 на 100 тис. населення (по Україні – 62,3 на 100 тис.). У 2018 році зареєстровано 582 нових випадків туберкульозу, у 160 хворих встановлено хіміорезистентну форму захворювання. 80% захворілих – це соціально незахищені верстви населення. Відмічається зростання на 14,4% захворюваності на туберкульоз  серед дитячого населення області віком від 0 до 17 років (11,1 на 100 тис. дитячого населення  проти  9,7  у 2017 році, Україна 2018 рік – 10,4). Більшість випадків захворювання серед дітей, близько 75%, виявлені за результатами туберкулінодіагностики, 20% – при флюорографічному обстеженні та 5% – при зверненні за медичною допомогою. Померло від туберкульозу 79 людей, 85% з яких – особи працездатного віку.

Через низьку доступність послуг з виявлення та лікування туберкульозу серед сільського населення, захворюваність на туберкульоз жителів сіл області перевищує рівень захворюваності містян.

Зараження туберкульозом людини в основному відбувається повітряно-крапельним (з частинками мокротиння, слини хворого при кашлі, чханні) та контактно-побутовим (при використанні заражених мікобактеріями туберкульозу предметів побуту) шляхами. Для інфікування людині досить вдихнути лише незначну кількість таких бактерій. Сприяють розвитку хвороби незбалансоване харчування та ослаблений імунітет. Перші ознаки розвитку туберкульозу у людини: прогресуюча та безпричинна втрата ваги, слабкість, апатія, підвищення температури тіла, кашель з виділенням мокроти.

Біля однієї чверті населення світу мають латентний туберкульоз, при якому люди інфіковані бактеріями туберкульозу, але (поки ще) не захворіли цією хворобою і не можуть її передавати. Ризик того, що люди, інфіковані туберкульозними бактеріями, протягом свого життя захворіють на туберкульоз, становить 5-15%. Однак люди з ослабленою імунною системою, наприклад з ВІЛ-інфекцією, недостатністю харчування, діабетом і деякими хронічними захворюваннями та люди, що мають шкідливі звички більш схильні до захворювання. Вживання тютюну значно підвищує ризик захворювання на туберкульоз та смерті від нього (7,9% випадків захворювання на туберкульоз у світі пов’язане з курінням).

Коли у людини розвивається активна форма туберкульозу, хвороба  тривалий час може мати прихований перебіг, в наслідок чого захворівший не звертається своєчасно за медичною допомогою та передає бактерії іншим людям (за рік, людина хвора на туберкульоз, може інфікувати до 10-15 інших людей, з якими контактує). У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в організм людини, починає розмножуватися в легенях або інших органах – нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах. Через деякий час захворівший починає відчувати нездужання – кашель, лихоманку, слабкість, рясне потовиділення вночі, безпричинну втрату ваги тощо. Кровохаркання, задишка, біль в грудній клітці – більш пізні симптоми. Поява двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.

Забезпечення раннього виявлення випадків захворювань сприяє попередженню інфікування мікобактеріями туберкульозу серед здорового населення.

Туберкульоз можна лікувати та виліковувати. Ефективне лікування призводить до припинення подальшого поширення випадків захворювання та попередження інфікування здорового населення мультирезистентним туберкульозом. Висока ефективність лікування забезпечується безперервним прийомом хворими протитуберкульозних препаратів та здійсненням контролю з боку медпрацівників за систематичним прийомом, як в умовах стаціонару, так і на амбулаторному етапі. Без такого спостереження та підтримки можуть виникати складнощі в дотриманні медичних приписів щодо лікування і хвороба може поширюватися далі.

При своєчасному виявленні захворювання, належному забезпеченні та відповідальному прийомі ліків переважна більшість випадків туберкульозу завершується одужанням. При лікуванні туберкульозу, найважливіше, щоб людина приймала ліки строго за суворою схемою, призначеною лікарем. Якщо зменшувати дозу, пропускати прийом або переривати лікування, відчувши полегшення, мікобактерії адаптуються до антибіотиків та перестають на них реагувати. Такі фатальні помилки призводять, трохи пізніше, до повернення хвороби у ще більш важкій формі – туберкульозу  з множинною лікарською стійкістю, який не піддається стандартному шестимісячному лікуванню протитуберкульозними препаратами першої лінії і на лікування якого потрібно використовувати більш токсичні та дорогі препарати, а саме лікування  може йти до двох або більше років. Показники лікування туберкульозу найнижчі в тих країнах, де присутній мультирезистентний туберкульоз. Виліковується від цієї форми хвороби лише 39% хворих.

Для боротьби з лікарсько-стійким туберкульозом необхідно:

  • доводити до кінця лікування первинних пацієнтів з туберкульозом;
  • забезпечувати належний інфекційний контроль в лікувальних установах;
  • забезпечувати належне використання рекомендованих препаратів другої лінії.

Успішність боротьби з епідемією, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу залежить від особистої позиції окремої людини. Кожен повинен  розпочинати з себе, зі свого способу життя, щорічно проходити флюорографічне обстеження, намагатися вживати корисну та збалансовану їжу, займатися фізичною культурою та спортом, відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правил особистої гігієни тощо. І найважливіше: при перших же ознаках захворювання негайно звертатися за допомогою до медиків, щоб своєчасно розпочати лікування та не допустити подальшого поширення небезпечної недуги.

Причини туберкульозу легенів

Головними причинами розвитку захворювання легеневої системи і туберкульозу слід вважати такі фактори, як:

  • погані умови життєдіяльності в соціальному та екологічному плані;
  • неповноцінний раціон, незбалансоване харчування;
  • алкогольна залежність, куріння і наркоманія, які провокують форсоване збільшення імунітету;
  • стресові ситуації.

Найбільш легко і швидко можна заразитися туберкульозом від хворої людини. При цьому він повинен розмовляючи, в процесі чхання або кашлю, поширювати поруч з собою значне число паличок Коха. Рідше інфікування організму відзначається в рамках вживання в якості їжі молочних продуктів, які були зроблені хворими на туберкульоз тваринами. Імовірність того, що сформується туберкульоз легенів, ідентифікується за двома головними факторами. Перший з них – це контакт з людиною з відкритою формою захворювання, другий – збільшена ступінь сприйнятливості організму до інфекційних уражень.

Чинники, що знижують специфічний імунітет та сприяють розвитку захворювання при контакті з інфекційним агентом:

  • тютюнопаління, як фактор розвитку захворювань бронхолегеневої системи, що послаблює місцевий імунітет;
  • непомірний прийом алкогольних напоїв;
  • всі види наркоманії;
  • схильність до хвороб дихальної системи через наявність аномалій будови, частих захворювань в анамнезі, наявності хронічних запальних процесів в органах дихання;
  • хронічні захворювання і вогнища запалення в інших органах та тканинах;
  • цукровий діабет, ендокринні захворювання;
  • незбалансоване харчування, недостатність вітамінів поживних речовин;
  • невротичні порушення, депресивні стани, низька стресостійкість;
  • період вагітності;
  • несприятливі соціально-побутові умови.

 

Симптоми, які можуть сигналізувати про розвиток хвороби і які не варто ігнорувати:

  • підвищена стомлюваність, слабкість, особливо виражена в ранкові години, зниження працездатності, поганий сон, втрата апетиту;
  • безпричинна втрата ваги;
  • тривале підвищення температури тіла (37,5-38°С), частіше ввечері або в нічний час, сильне потовиділення та озноб вночі;
  • кашель є постійним симптомом туберкульозу легенів. На початку хвороби кашель сухий, наполегливий, загострюється вночі та вранці. При подальшому розвитку хвороби він стає вологим з виділенням мокроти. Присутність кашлю більш ніж 3 тижні має насторожити і стати причиною звернення до лікаря;
  • кровохаркання – одна з важливих ознак туберкульозу легенів, яка з’являється при інфільтративному туберкульозі, а також при інших формах цієї хвороби;
  • специфічний рум’янець та блиск в очах;
  • поява задишки при невеликих фізичних навантаженнях.

Якщо ви помітили у себе декілька таких симптомів, обов’язково зверніться до вашого лікаря або лікаря-фтизіатра!

 Як можна виявити туберкульоз?

З метою раннього виявлення туберкульозу, дітям та підліткам необхідно робити туберкулінову пробу (реакцію Манту). Дорослі та підлітки, починаючи з 15-річного віку, повинні перевіряти свої легені за допомогою флюорографічного обстеження один раз на рік.

 Що треба робити, щоб не захворіти?

  • вести здоровий спосіб життя: дотримуватися правил особистої гігієни, режиму труда та відпочинку, займатися фізичною культурою та/або спортом, не палити і не зловживати алкоголем;
  • докладати зусиль, щоб харчування родини було якомога повноціннішим;
  • проводити систематичне вологе прибирання, провітрювати його, не допускати накопичення пилу;
  • стежити за обов’язковим щепленням вакциною БЦЖ при народженні дитини, в 7 та 14 років (при відсутності протипоказань);
  • намагатись обмежувати контакти з хворими на туберкульоз, оберігати немовлят та маленьких дітей від контактів з незнайомими людьми (відвідування ринків, магазинів тощо);
  • не допускати контакту дітей з родичами, хворими на туберкульоз, не брати із собою дітей при відвідуванні хворого на туберкульоз у лікарні;
  • утримуватись від купівлі продуктів на стихійних ринках. При вживанні м’яса та молока обов’язково піддавати їх термічній обробці.

 Що робити, якщо в домі є хворий на туберкульоз?

У сім’ях, де вже є хворий на туберкульоз, необхідно виконувати санітарно-гігієнічні правила: мати окремий посуд усім членам сім’ї, свої предмети особистої гігієни, мокроту збирати в окремий посуд і дезінфікувати.

 

Пам’ятайте! При своєчасному виявленні та лікуванні туберкульоз виліковний, тому не забувайте щорічно проходити профілактичні медичні огляди та при появі підозрілих симптомів звертатися до лікаря!

 

Консультативний прийом спеціалістами ДУ «Інститут серця МОЗ України»

15.03.2019 року з 10:00 відбудеться консультативний прийом дітей та дорослих хворих, спеціалістами ДУ «Інститут серця МОЗ України»,  з метою відбору на оперативне лікування вроджених та набутих вад серця, проведення стентування та аорто-коронарного шунтування.

 

Грицай

В рамках прийому буде консультувати лікар-аритмолог
ДУ «Інститут серця МОЗ України»,
завідувач відділення аритмології,
к.м.н.  Грицай О.М.

 

При собі необхідно мати:

– амбулаторна картка;

– ЕКГ (не більше 2-х добової давності);

– флюорографія ОГК (на протязі року);

– УЗД серця (при можливості);

– коронарографія (при можливості).