15 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З РАКОМ ГРУДЕЙ

1Щорічно, 15 жовтня, в 44 країнах світу проводиться Всесвітній день боротьби з раком грудної залози. Також Указом Президента від 17 січня 2005 року встановлено та щорічно відзначається 20 жовтня Всеукраїнський день боротьби з раком грудної залози.

День боротьби з раком грудей покликаний привернути увагу громадськості до проблем профілактики, раннього виявлення, діагностики, своєчасного та якісного лікування, а також реабілітації пацієнтів.

Рак грудної залози (РГЗ) – займає перше місце в структурі онкологічної захворюваності (23,1 % станом на 2019 рік (20,6 % – 2018 рік)) та смертності (20,5 % станом на 2018 рік) серед жінок. Це також друге за частотою онкологічне захворювання й п’яте за смертністю. РГЗ іноді зустрічається і у чоловіків, але випадки становлять менше 1% від загальної кількості хворих даним захворюванням.

На профоглядах виявляють 45,4% хворих на РГЗ. Своєчасна діагностика раку грудей рятує життя. Якщо діагноз ставлять на 1-й стадії, одужує 98% жінок. Виявити захворювання на більш ранній стадії дозволяють регулярні відвідування мамолога. Жінки після 40 років повинні раз в 2 роки проходити рентгенівське мамографічне обстеження. З45 років – щорічно. Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати грудні залози.

При лікуванні хворих на РГЗ необхідно застосовувати індивідуалізований комплексний підхід для кожного пацієнта. Вибір способу лікування залежить від багатьох факторів: стадії хвороби, віку жінки, будови та темпів росту пухлини.

Основні методи лікування раку молочної залози

  • Хірургічний. Обсяг і вид операції залежать від розташування пухлини в молочній залозі, її розмірів, форми росту пухлини і стадії захворювання;
    • на ранніх стадіях при розташуванні пухлини в зовнішніх відділах молочної залози можливе виконання органозберігаючих операцій (видалення частини молочної залози);
    • при великому розмірі пухлини, наявності декількох пухлинних вогнищ, виявленні в краях резекції пухлинних клітин проводиться повне видалення молочної залози (мастектомія);
    • мастектомія може виконуватися без або з реконструкцією молочної залози (встановлення імпланта замість видаленої молочної залози).
    • профілактична двостороння мастектомія і реконструкція може бути запропонована жінкам з дуже високим ризиком (наявність мутації BRCA1 або BRCA2);
  • Хіміотерапевтичний. При проведенні хіміотерапії пацієнтові вводять протипухлинні препарати, що володіють руйнівною і гальмуючою дією на ракові клітини;
    • передопераційна хіміотерапія (неоад’ювантна). Проводиться з метою зменшення розміру пухлини, щоб її можна було легше видалити.
    • післяопераційна хіміотерапія (ад’ювантна). Проводиться з метою профілактики рецидиву (повторного появи) пухлини;
    • симптоматична хіміотерапія (паліативна). Проводиться при поширеному раку молочної залози з метою зменшення розмірів пухлини, уповільнення її зростання або полегшення симптомів;
  • Променева терапія проводиться після органозберігаючих операцій, повного видалення молочної залози і як самостійний метод лікування. Зона опромінення може включати в себе грудну стінку і лімфовузли. У разі неможливості проведення іншого типу лікування променева терапія може проводитися з метою зменшення розмірів пухлини і для полегшення симптомів;
  • Гормональна терапія проводиться всім пацієнтам при наявності гормончутливого раку молочної залози незалежно від проведення іншого лікування;
  • Таргетнатерапія – метод, який спричиняє руйнування пухлини за рахунок впливу на рецептори пухлинних клітин.

За матеріалами кафедри онкології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Comments are closed.